Сад божественних пісень, стр. 25
Пісня 25-та
На відхід отцю Гервасію Якубовичу [251] , який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї» [252] .
Їдеш, нас покинуть хочеш?
Їдь здоровий, цілий, отче.
Будуть хай вітри погодні,
Тихі, жаркі, нехолодні,
У щасливу путь хай шляхи ведуть!
Мандрівні хай щезнуть страхи,
Спіте, подорожні прахи,
А слухняні добрі коні
Хай несуть як по долоні
У щасливий слід, мов гладенький лід.
Оболоки геть невірні!
Хлющі не ідіть надмірні!
Не печи пал полуденний,
Місяцем твій озаренний
Доброщасний путь у ніч всюди будь!
Той твої направить ноги,
Хто дав землю i дороги.
І оте, котре високо,
Хай твій шлях хоронить око.
Щасний хай відхід доброславить вхід.
Краю, порадій, щасливий, -
Муж приходить добротливий.
Кинь заздроснії звичаї!
Щасний, хто його пізнає.
На ясний вінець добрий хай кінець.
251
Якубович Гервасій - білгородский архімандрит, який підтримував Г.Сковороду, запросив його на викладацьку роботу до Харьківського колегіуму.
252
В українському перекладі Біблії: «Господь стерегтиме твій вихід і вхід відтепер аж навік» (Псалтир, CXX - 8).