Сад божественних пісень, стр. 15
Пісня 15-та
Великiй cy6oтi. Iз цього зерна: «I вiн вiдпочив у днi сьомiм» [151] . «Ще ввiйдуть у cпокiй мiй» [152] .
Лежит у трунi, святкуєш суботу,
По працi важкiй, по кривавiм поту.
До тебе вже справ князь зовсiм не має,
Князь свiту цього, що всiми владає.
О нерозгаданий це слiд!
О перемоги новий рiд!
О сине Давидiв!
Давидiв сину, Лазаря ти поставив
Iз мудростi землi до небесної слави.
Убий тiлесну у менi роботу -
I будем разом святкувать суботу.
Дозволь ступити у твiй слiд,
Пiзнавшиперемоги рiд,
О сине Давидiв! [153]
151
Буття, II - 2.
152
Псалтир, XCIV - 11. В українському перекладi текст подано трохи iнакше: «До мiсця мого вiдпочинку не ввiйдуть».
153
Давид - цар iзраїльско-iудейський (кiнець XI - бл. 950 р. до н. е.). Давидiв син - тут Iсус Христос; Давидовим сином був Соломон.