Псалтир (на українській мові), стр. 36
Кафизма №14
Молитва скорботного, коли він у печалі виливає перед Богом благання своє.
1-2 Господи! Вислухай молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.
3 Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в скорботі. Прихили до мене вухо Твоє в той день, [коли] призву [Тебе]; скоро вислухай мене.
4 Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої висохли.
5 Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.
6 Від тяжкого зітхання мого присохли кості мої до плоті моєї.
7 Я став подібний до нічного птаха в пустелі, став як сова на руїнах.
8 Не сплю і став наче самотній птах на покрівлі.
9 Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що хвалили мене, проклинають мене.
10 Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую зі сльозами.
11 Від лиця гніву Твого і ярости Твоєї — Ти підніс і кинув мене.
12 Дні мої, наче тінь, зникають, і я висох, як та трава.
13 Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.
14 Ти встанеш і змилосердишся над Сионом, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.
15 Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.
16 І будуть народи боятись імені Твого, і всі царі землі — слави Твоєї.
17 Бо відбудує Господь Сион і явиться у славі Своїй.
18 Він зглянеться на молитви смиренних і не відкине благання їх.
19 І буде написано про це для поколінь майбутніх, і люди, що народяться, будуть хвалити Господа.
20 Бо Він прихилився з висоти святої Своєї, поглянув Господь з небес на землю,
21 щоб почути стогін ув’язнених, звільнити синів, на смерть засуджених,
22 щоб прославляли ім’я Господнє в Сионі і хвалили Його в Єрусалимі,
23 коли разом зберуться народи й царства, щоб служити Господу.
24 Ти виснажив у дорозі сили мої, вкоротив дні віку мого.
25 І я сказав: “Боже мій! Не знищуй мене на половині життя мого, Твої літа в роді родів вічно.
26 На початку Ти, [Господи,] землю створив, і небеса — діло рук Твоїх.
27 Вони загинуть, Ти ж існуватимеш; вони, наче риза, постаріють; як одежу, переміниш їх, і вони зміняться.
28 Ти ж усе Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
29 Сини рабів Твоїх будуть жити, і насліддя їх утвердиться перед лицем Твоїм повік”.
Псалом Давида.
1 Благослови, душе моя, Господа і, вся істото моя, ім’я святеє Його.
2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його.
3 Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої.
4 Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
5 Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя.
6 Господь творить справедливість і суд усім покривдженим.
7 Показав путі Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим — хотіння Свої.
8 Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
9 Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме.
10 Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам.
11 Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його.
12 Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас беззаконня наші.
13 Як отець милує дітей, так милує Господь тих, що бояться Його.
14 Бо Він знає сутність нашу, пам’ятає, що ми — порох землі.
15 Людина — як трава, дні її — немов цвіт польовий, цвіте й відцвітає.
16 Повіє вітер над нею, і не стане її: не знайти вже й місця по ній.
17 Милість же Господня від віку й до віку на тих, що бояться Його.
18 І правда Його на синах синів, що бережуть завіти Його і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх.
19 Господь на небесах уготував Престіл Свій, і Царство Його усім володіє.
20 Благословіть Господа, [всі] ангели Його, сильні міцністю, що виконуєте слово Його, слухаючи голосу слів Його.
21 Благословіть Господа, всі Сили Його, слуги Його, що творите волю Його.
22 Благословіть Господа, всі діла Його. На всіх місцях володіння Його благослови, душе моя, Господа!
Слава…
[Псалом Давида про сотворіння світу.]
1 Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
2 Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
3 Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
4 Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
5 Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
6 Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
7 Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
8 Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
9 Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
10 Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
11 Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
12 Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
13 Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
14 Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
15 І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
16 Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
17 Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
18 Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
19 Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
20 Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
21 Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.