Псалтир (на українській мові), стр. 18
Кафизма №7
Начальнику хору.
Синів Кореєвих.
Псалом.
1-2 Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости.
3 Бо Господь Всевишній страшний, — великий Цар усієї землі.
4 Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші.
5 Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив.
6 Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.
7 Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!
8 Бо Бог — Цар усієї землі, співайте розумно.
9 Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм.
10 Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею — Божа. Він вищий за все.
Пісня синів Кореєвих.
1-2 Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його.
3 Велика радість всій землі — гора Сион; з північного боку її — місто Царя великого.
4 Бог у храмі Своєму знаний як захисник,
5 бо ось зібралися царі, зійшлися докупи,
6 побачили, здивувалися, злякалися і відступили.
7 Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин.
8 Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські.
9 Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки.
10 Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого.
11 Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя.
12 Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи].
13 Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його,
14 зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім.
15 Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку.
Начальнику хору.
Синів Кореєвих.
Псалом.
1-2 Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —
3 І прості, і знані, і багаті, й убогі.
4 Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.
5 Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.
6 Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?
7 Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!
8 Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.
9 Дорог`а ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,
10 щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.
11 Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.
12 Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.
13 І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
14 Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.
15 Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.
16 Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.
17 Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.
18 Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.
19 Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,
20 але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.
21 Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.
Слава…
Псалом Асафа.
1 Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.
2 Від Сиону велич краси Його.
3 Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.
4 Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:
5 “Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!”
6 Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.
7 “Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.
8 Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.
9 Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,
10 бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.
11 Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.
12 Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.
13 Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?
14 Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.
15 І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене”.
16 А до грішника каже Бог: “Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?
17 Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.
18 Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.
19 Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.
20 Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.
21 Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.
23 Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє”.
Начальнику хору.
Псалом Давида, коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії.
(Молитва покаяння).
1-3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.