Тисячолітній Миколай, стр. 204

І цілі народи стають мов німі: є сила, немає слова.

І мій народ теж. Невже знов і знов відлунюватимуться гіркі й несправедливі слова, що народилися колись у притемненій душі Пантелеймона Куліша, засліпленого хутірськими недогарками:

Народе без пуття, без честі і поваги,

Без правди у завітах предків

диких,

Ти, що постав з безумної

відваги

Гірких п’яниць і розбишак

великих…

Брат досить зневажливо відгукувався про предків. Соціалістична революція могла утвердитися, тільки перекресливши всі минулі епохи, знищивши пам’ять про них, як знищила собори, церкви, палаци, пам’ятники царям і їхнім слугам, відкинувши священні книги і навіть священні імена.

Я казав братові: «Мовчи про предків! Могили здригаються від вашої так званої діяльності „на благо“! Що ти зробив на цій землі? Чим похвалишся? Роллю Леніна в п’єсі Корнійчука! Що зоставиш по собі? Сахару!»

* * *

Тепер брат мій лежить непохований, і люди тупо вибурмочують над ним нестямні слова, а ми знов, як тисячу років тому, пливемо кудись по темному морю за чужими богами для свого зневіреного народу і не відаємо, яких же богів привеземо цього разу, яких пресвітерів, які ікони, які молитви.

Конча — Озерна, 25 січня 1988-25 лютого 1991 року.

Примітки

1

Сельний (церк.-слов.) — польовий (Книга Іова, 5, 25, Псал. 102, 15). — Тут і далі примітки автора.

2

Слова Лазаря Барановича

3

Тепер Спаські. В XVI! ст. там стояла церква Фрола і Лавра, і ворота звалися Фролівськими.

4

Соловйов, т. V, с. 626

5

Так звали тоді селян-одноосібників, які надавали перевагу індивідуальному способу господарювання перед колективним.

6

Певг — сандалове дерево.

7

Сталінський лозунг 1932 року.

8

ДР — скорочення від англійського Displaced person — переміщена особа.

9

МР— Military Police — військова поліція американської армії

10

Так звали на фронті орден Леніна.

11

Цей «твір» без жодних змін передруковано в збірнику «Диктанты по русскому языку для 5–9 классов». — Київ: «Рад. школа», 1990, с. 178. Укладачі: Л. Попова, Н. Сніжко, О. Стоянова.

12

Вірш Є. Маланюка

13

3 некролога Урицькому. — «Красная газета». 1918.— 31 серп.

14

3 вірша О. Безим'янського

15

3 вірша Д. Бєдного.

16

Форрестол — міністр оборони в кабінеті президента Трумена. Переслідуваний маніакальною ідеєю про ракетно-космічну загрозу з боку Радянського Союзу, покінчив з собою, викинувшись з вікна.

17

Мов кулі, котимося, крутимось, як дзиґа.

О, жах! У сонних втечах од денної суєти

Нас лихоманка б'є, мов бич Архистратига,

Що сліпо хльоскає, шматуючи світи…

18

Восьмой еьезд ВКП(б). Протоколи. — М.: Политиздат.- 1959.— С. 393.

19

Там же. — С. 428–429.

20

Вірш О. Мандельштама.

21

Є. Маланюк.

22

Л. Українка.

23

їмо й п'ємо.

24

Слова французького поета Сен-Жон Перса.

25

«Капітал», с. 765.

26

М. Зерова.

27

Всі ці імена справжні. Автор шкодує, що з таким запізненням має змогу опублікувати ці страшні документи.

28

Анна Ахматова. Родная земля. 1961.

29

В. Мисик