Таємні стежки, стр. 90

Очі в Карла були батьківські, такі самі ясні, правдиві. В них палав той самий невгасимий вогонь. Грязнов дивився на нього і думав, що в Німеччині тепер багато людей, які зможуть пройти не тільки через кордон штуммівських поліцаїв, але й через будь-які перешкоди.

– Я комуніст, – продовжував Вагнер. – Я довго думав, перш ніж став ним, і тепер усі мої сили належать комуністичній партії.

Вони проходили повз високий постамент, на якому стояла величезна постать радянського воїна-переможця. Він тримав у руках врятовану дитину. Біля ніг воїна лежала розбита, колись зловісна свастика – символ фашизму. Важкий меч розсік її і повалив у прах.

Сонце яскраво освітлювало обличчя воїна, який виконав свій священний обов'язок. Воно було суворо-спокійне і мужнє. Посланці народів підходили до підніжжя пам'ятника, клали квіти і, відійшовши вбік, дивилися на просте обличчя воїна. І в устах кожного з них всіма мовами звучала клятва: «За мир!».

Примітки

1

Гауптман – капітан.

2

Зимник – дорога, якою можна користуватися тільки взимку (обл.).

3

Джейрани – дикі тварини, подібні до антилоп. Водяться в Середній Азії і на Кавказі.

4

Кірка – лютеранська церква.

5

Імам – духовна особа у мусульман; завідує мечеттю, керує молитвою та ін.

6

Каймак – вершки з топленого молока.