ТАРС уповноважений заявити…, стр. 3
— У суботу, Олександре Олексійовичу… Але це ненадовго, я впораюся за три-чотири дні.
— У редактора будете?
— Неодмінно.
— Вітання од мене передайте. Я напишу йому кілька слів, щоб підтримати вас, Дмитре Юрійовичу.
«Цілком секретно. Москва, Кремль.
Уряд Республіки Нагонії просить подати негайну економічну допомогу. Ми оточені державами, в яких контрреволюційні й проамериканські угрупування одверто оголосили економічну блокаду. Нависла загроза прямої воєнної агресії. Якщо радянська держава нам не допоможе — наша революція приречена.
Джордж Грісо, прем'єр-міністр».
«Цілком секретно. Москва.
Ознайомившись із становищем на місці, вважаю, що ті три радники, які прибули разом зі мною, не можуть по-справжньому допомогти, бо колоніалізм лишив тут у спадок абсолютне безкультур'я. Кадрів інженерів, лікарів, агрономів у Нагонії практично немає, не кажучи вже про офіцерів. Підступи реакції повсюдні й повсякчасні. Якщо ми маємо намір допомогти країні, де сорок процентів населення хворі на туберкульоз, сімдесят — на трахому, дев'яносто вісім процентів неписьменних, тоді конче потрібно негайно відрядити сюди принаймні триста, п'ятсот радників, які не сиділи б у нашому посольстві, а працювали в порту, вчили водити трактори, допомогли організувати медичну допомогу. Поселяти радників ніде, бо колишні хазяї готелів вивели з ладу всю каналізацію, електростанція не працює, бензосховища порожні.
Посол СРСР в Нагонії О. Альошин».
«Цілком секретно. Концерн Ліма.
Росіяни почали переправляти радників у Нагонію. Генерал Маріо Огано за нашою рекомендацією попросив воєнної допомоги безпосередньо в луїсбурзькому посольстві США. Робота по підготовці виступу портових вантажників з бойкотом розвантаження радянських поставок триває, і, очевидно, матимемо відчутні результати протягом найближчих тижнів. Щоб підтримати вірного нам полковника Абабе з ВВС Нагонії, необхідно триста тисяч доларів.
Представник концерну Ліма в Нагонії Чарльз Лі».
«Центральному розвідувальному управлінню США.
Підготовку до операції «Факел» практично завершено. Але з вірогідних джерел ми дізналися, що в Нагонії можуть створити військові формування значно раніше, ніж ми виступимо. За таких обставин під час проведення операції, очевидно, виникнуть труднощі організаційного характеру, а саме: доведеться ввести в дію наш десант та спецпідрозділи. З наших джерел також відомо, що росіяни найближчим часом доставлять Нагонії велику партію вантажних машин та сільськогосподарської техніки, це помітно вплине на наші можливості підтримувати там економічну нестабільність. Беручи до уваги стратегічну важливість операції «Факел», нам конче потрібно, якщо це можливо, дізнатися в агента Розумного про масштаби наступних поставок росіян, це дасть нам змогу уточнити характер нашої операції і строки її проведення.
Роберт Лоренс, резидент ЦРУ в Луїсбурзі».
З виступу американського посла для особливих доручень:
— Соціальна справедливість, демократія, правопорядок, — лише цього домагаються ті патріоти Нагонії на чолі з генералом Огано, котрі нині зазнають нелюдського ставлення уряду Грісо. Моя країна ніколи не втручалась і не має наміру втручатись у внутрішні справи інших держав, але я не можу не сказати з цієї високої трибуни, що громадськість Сполучених Штатів уважно стежить за розвитком подій у цій африканській країні. Проте чутки, що їх поширює преса країн радянського блоку, нібито Сполучені Штати підтримують якісь контакти з тими організаціями і групами, які проводять підривну роботу проти нинішнього уряду Нагонії, не мають будь-яких підстав і є просто наклепницькою вигадкою…
ТЕМП
45225 66167 85441 96551 81713…
Константинов усміхнувся Панову, той поклав перед ним таблицю.
— Скільки всього за цей місяць вони передали йому?
— Та немало — це четверте. Але чому так категорично — «йому»? Може, «їй»?
— Шкода буде, коли «їй». Все одно розплата однакова. Але надто вже чоловічі співзвуччя в цифрах. Як ви гадаєте?
— «Чоловічі співзвуччя в цифрах». Цікаве визначення. Між іншим, точне, товаришу генерал.
— Думаєте, що без ключа ці радіограми розшифрувати не вдасться?
— Ось, погляньте, — Панов поклав на стіл аркуш паперу з таємничими крапками, цифрами, тире.
— Схоже на ранніх італійських футуристів, — зауважив Константинов, підвівся і пішов до свого кабінету — сьогодні він чергував по контррозвідці. Субота, можна попрацювати над паперами, розглянути все, що назбиралося за тиждень.
У кабінеті на столі, у червоній папці лежала остання шифротелеграма з Нагонії: повідомляли, що сьогодні вночі сепаратисти з групи Огайо обстріляли двох радянських спеціалістів, обох відправлено до госпіталю у важкому стані.
Лежала й синя папка для особливо важливих документів, в ній — лист з Радянського посольства в Нагоиії.
Славін
— Битва може розпочатися дуже скоро, — впевнено повторив Степанов. — І вона буде страшна.
— Гадаєш, що Огано піде напролом? — спитав Славін.
— У нього немає іншого виходу, Віталію.
— Зате є в його хазяїв.
— Ти певен, що вони зможуть його контролювати до кінця?
— Абсолютно.
— А я не певен.
— Чому?
— В тридцять третьому році магнати вірили, що зможуть контролювати фюрера. А чим кінчилось? Огано — африканський Гітлер.
— У Гітлера була сталь, мідь, вугілля. А що є в Огайо?
— Нагонія — ключова точка на півдні Африки. Якщо він скине Грісо, хазяям доведеться стелитися перед цим мерзотником.
— А чого ти зірвався звідти так спішно? — спитав Славін.
— Здавати фільм. Якщо виникнуть якісь поправки, треба буде негайно їх зробити, щоб не затримувати копіювальну фабрику…
— Картина вдалася?
— По-моєму — так. Післязавтра відлітаю назад.
— Заздрю.
— Сказав «майстер кризових ситуацій», — усміхнувся Степанов і відкинувся на спинку стільця.
Тут, у Будинку літераторів, було гамірно; приготували першу в цьому році окрошку: хтось пустив чутку, ніби дирекція ресторану уклала договір з «домжуром», і тепер завозитимуть раків і добряче бочкове пиво, тому пожвавлення серед завсідників було якимось незвичайним, можна сказати невситимим, чи що.
— Не вклали вони договору, — поморщився Степанов і підсунув Славіну салат. — Пльзенського пива не буде. І ростовських раків — теж. У житті треба задовольнятися тим, що маєш.
— Знову бурчиш?
— Ні. Шукаю правди.
— Прийми схиму, — порадив Славін. — Дуже корисно для творчої людини.
— Та невже? — всміхнувся Степанов і налив горілки в чарки. — Схима — це самообмеження, а будь-яке обмеження, навіть в ім'я свободи, є форма кабали.
— Енгельса не заперечиш, Митю: свобода — це усвідомлена необхідність; відлито в бронзу, дорогий мій, не чіпай…
— Ти мене все ще сприймаєш всерйоз?
— Покинь писати книги — і я вважатиму тебе звичайнісіньким гультіпакою…
— Не обіцяю. Коли я покину писати — то помру, а я дуже люблю життя.
— Послухай, а якщо я попрошу склянку вина?
— Горілка ж краща.
— Я це розумію, Митю, тільки організм не приймає. Горілку я п'ю лише тоді, коли цього вимагає служба.
— Ти — дисциплінована ханжа?
Славін посміхнувся:
— Нічого подібного. Тенісист я, Митю, тенісист.
— Чуєш, Віталію, а тебе розізлити можна?
— Ні, це неможливо.
— Ти — чоловік самовпевнений.
— Впевнений, я так би сформулював, Митю, впевнений. А про обмеження й свободу я вичитав хитрющу концепцію в цікавого філософа Бональда. Людина — за його версією — не вільна від самого народження, і винувата в тому — природа, бо вона і є нашим головним обмежувачем. Людина може стати вільною лише тоді, коли докладе до цього максимум зусиль. Адже так? Але цікавий висновок: будьте енергійні, тоді ви зможете ввійти в торгову чи будівельну корпорацію і станете вільним завдяки тим правам, які ця корпорація завоювала; служіть своїй корпорації — і ви наживете багатство; будьте набожним — і церква допомагатиме вам у всіх ваших починаннях; зробившись багатою й релігійною людиною, ви станете дворянином, а це дає вам найвищі переваги.