Іспанський варіант, стр. 12
— Я розумію вас, мілорд.
— Я знаю, про мене шепчуться по кутках, — вів далі Редсдейл. — Я знаю, що мене називають англійським нацистом. Нехай. Наші особисті інтереси скороминучі, інтереси Британії непохитні. Колись нащадки скажуть мені спасибі за те, що я так стійко зносив образи на мою адресу в пресі, що я спокійно ставився до тих, хто не розумів моєї позиції. Усе визначає в нашому житті майбутнє, а ніхто так точно не знає ціни майбутньому, як старі люди, яким лишилося небагато часу на цій сум'ятній землі.
Редсдейл підвів Яна до гурту молодих чоловіків:
— Панове, дозвольте представити вам Яна Пальму. Так-так, це син того латиського Пальми, що був тут послом. Молодого Пальму призначено політичним оглядачем журналу «Англо-німецьке ревю».
Ян потис усім руки.
— Дік Джоун.
— Дуже приємно, Пальма.
— Майкл Фугер.
— Дуже приємно, Пальма.
— Джозеф Коуелл.
— Дуже приємно, Пальма.
— Ходімо, панове, — сказав лорд, — зараз леді Астор покаже нам забавний сеанс спіритизму. Вона в захопленні від одного прозорливця.
Редсдейл пояснив Яну, поки вони йшли великою кам'яною терасою в римському стилі:
— Фугер і Коуелл зв'язані з Руром, вони часто бувають у Берліні, можуть допомогти вам у контактах з серйозними людьми рейху, які відповідають за промисловість Німеччини. Містер Джоун у близьких стосунках з прем'єр-міністром, вам слід звертатися по його допомогу лише у виняткових випадках…
… У темній кімнаті, заставленій старовинними, зумисне грубими чорними меблями, сухесенька леді Астор, єдина жінка серед старих чоловіків та спортивної статури юнаків, сиділа на чільному місці за столом. Біля неї — хлопчик років тринадцяти. Обличчя в нього було синюшне, хворобливо-одутле. Хлопчик був невеличкий на зріст. Руки ще зовсім дитячі, в ямочках, припухлі.
Пальма зразу ж побачив ці маленькі дитячі пухлі руки, що лежали на величезному блюді посеред розкресленого крейдою столу.
— Я відчуваю, — говорив хлопчик, широко розплющивши очі, — я відчуваю тебе. Хто ти? Увійди в мене і скажи всім. Хто ти? Увійди її мене і скажи всім. Ну, — він обернувся до леді Астор. — Ну, — безпорадно спитав він тих, хто був поруч. — Ви відчуваєте? Он він піднімається. Ви бачите його? В нього сильне, спокійне обличчя. Дивіться всі! Сім, тринадцять, сім, одинадцять, сім! Ви бачите Річарда. Дивіться на нього. Перед вами не зліпок з Річарда Левове Серце, а він сам, наш Річард. Слухайте, що він каже.
— Я чую, — сказала леді Астор, — «я чую, мій хлопчику, я чую його. Ви чуєте, що він каже? «Туди! Дивіться туди, — мовив він, — бійтеся того і бійтеся його так, як я вам про це скажу зараз».
Ян схилився до лорда Редсдейла й шепнув:
— У дитини була істерична нянька?
— Нічого, істеризм корисний Британії, в певних, звичайно, дозах.
— «Бійся Риму», чую я! — вів своє хлопчик. — Бійся третього Риму. Чуєте ви всі? Бійтеся третього Риму. Де він? — спитав хлопчик, і раптом його руки стали конвульсивно стискатися у кулаки, і вони вже не були дитячими. — Ось третій Рим, дивіться, там третій Рим, чуєте ви мене? Чуєте всі?
— Росія — третій Рим, — тихо сказала леді Астор, узяла праву руку хлопчика в свої зморшкуваті, в ластовинні руки, піднесла до обличчя й поцілувала.
(«Німеччина завжди вважатиметься основним центром західного світу в боротьбі з більшовицьким натиском. Я аж ніяк не думаю, що така місія втішна для нас, я дивлюсь на це як на обставину, котра ускладнює й обтяжує життя нашого народу, обставина ця, на жаль, зумовлена нашим невдалим географічним положенням у Європі. Але тут ми не можемо втекти від своєї долі.
Наше політичне становище зумовлюється такими моментами.
В Європі є лише дві країни, які серйозно можуть протистояти більшовизму, — Німеччина й Італія. Що стосується інших країн, то їх доведено до повного морального занепаду через демократичні форми життя, вони заражені марксистською ідеологією і тому найближчим часом розпадуться самі по собі, а на чолі деяких країн стоять авторитарні уряди, міцність яких можна визначити лише воєнною силою, а це означає, що вони, будучи змушені підтримувати своє панування всередині країни тільки з допомогою засобів насильства, неспроможні використати ці засоби для забезпечення зовнішньополітичних інтересів держави. Всі ці країни ніколи не зможуть вести війну проти Радянської Росії з надією на успіх.
Та й взагалі, крім Німеччини й Італії, лише Японію можна вважати силою, здатною протистояти світовій загрозі.
Цей меморандум не ставить собі за мету передбачити, коли саме нинішнє хистке становище в Європі перетвориться у відкриту кризу. Я хочу тільки висловити в цих рядках свою впевненість у тому, що кризи цієї неможливо уникнути, вона все одно настане, і що Німеччина зобов'язана всіма силами й способами забезпечити своє існування перед лицем цієї катастрофи, захистити себе, а з цієї неминучої перспективи витікає ряд висновків, що стосуються найважливіших завдань, які ще ніколи не стояли перед нашим народом. Бо перемога більшовизму над Німеччиною призвела б не до чогось схожого на Версальський договір, а до остаточної ліквідації й знищення німецької нації.
Не можна передбачити всіх наслідків такої катастрофи. Та й взагалі густонаселеній Західній Європі (включаючи Німеччину) довелося б зазнати в результаті перемоги більшовизму, мабуть, найстрашнішої соціальної катастрофи, якої ніколи не переживало людство з часів загибелі античних держав…
Я ставлю такі завдання:
1) через чотири роки ми повинні мати боєздатну армію.
2) через чотири роки економіка Німеччини повинна бути готова до війни»)
(З меморандуму Гітлера)
Москва, 1938, 6 серпня, 13 год. 39 хв.
«Юстасу. Вам належить повідомити про виліт літака з Берліна Вольфу й простежити, щоб Хаген передав Доріана тим людям, які прилетять по нього з Берліна. Це буде наша операція. Центр»
«Радконсульство в Барселоні. Івану. Підготуйте екіпаж з двох антифашистів-німців для польоту в Бургос. Детальний інструктаж дістанете від Марка, посланого до вас керувати операцією. Літак має бути німецький. Екіпажу з аеродрому не відлучатись. Центр»
«Берлін. Луїзі. Вам треба з'ясувати, коли і хто готує до вильоту літаки Гейдріха, що здійснюють рейси на Бургос з аеродрому Темпельхоф. Як тільки з'ясуєте, негайно повідомте Фрідріха. Центр»
«Мадрід. Степану. Вам доручено очолити ланку винищувачів для виконання спеціального завдання. Погодьте операцію з республіканськими ВПС. Головне завдання: збити німецький літак, котрий летітиме з Берліна в Бургос. Директор»
«Мадрід. Стіву. Просимо встановити місцеперебування Мері Пейдж. За нашими останніми відомостями, вона зараз проживає в Лісабоні, готель «Ексельсіор». Центр»
«Париж. Луї Жану. Вам треба підготувати місце в приватному госпіталі, де лікують хворих на інфекційну жовтуху. Палата має бути окрема. За нашим сигналом запишіть там хворого на прізвище Пальма. Дальші вказівки дістанете від Жюля. Центр»
Радянська розвідка почала операцію врятування Доріана — Яна Пальми. Різні люди, часом навіть не відаючи про це, розпочали роботу, кінцева мета якої була: протягом найближчої доби організувати вивезення Пальми до Парижа, де його покладуть у госпіталь, а звідти — «коли йому стане краще» — він дасть телеграму в Лісабон, Ригу і Лондон про причини його затримки, вимушеної й виправданої з усіх поглядів.
Берлін, 1938, 6 серпня, 13 год. 43 хв.