Приказки, стр. 28
БАРАН
Набілив жид мідяків,
І тілько смеркає -
Все то бідним мужикам
За срібло спускає.
А сам-то він був купець
І торгував м’ясом,
То, бувало, що не крав,
То купував часом.
Ото колись уночі,
Тілько що ліг спати,
Хтось стукає у вікно,
Проситься до хати.
«Хто?» - питається жидок,
«Я,- каже,- пустіте!
Може, треба барана?
Барана купіте!»
Пустив його у корчму,
А той мішок з себе.
«От вам,- каже,- і баран.
Купіть, коли треба!»
«А що хочеш?» - «Три копи!»
Жид мацнув руками,
За барана заплатив
Трьома копійками.
Сам не світить, бісів син,
А той не говорить,
Навпомацки і бредуть
З мішком до комори.
А комора у купця
Була і крамниця,
А часами заодно
Була і різниця.
Упустили барана,
Мужика не стало,
Чи спав купець, чи не спав,
Але вже світало.
Купець живо захопив
Всі свої прибори.
Живо капці - та й бігцем
Біжить до комори.
Але тілько одчинив -
Ахнув неборака:
Йому замість барана
Скочила собака.
І пропав його баран,
Але й того мало:
Із комори з бараном
І м’яса не стало.
РОЗМОВА
Прибув Мошко із Варшави
Та й людей дурив,
Що ніби він у столиці
З крулем говорив.
«А як же ви говорили?» -
Якийсь запитав.
«О, ми славно говорили,-
Мошко відвічав.-
Я казав усе крулеві:
«Ура» та «ура!»,
А воно мені казало:
«Дурак» та «дурак!»
НАДГОРОДА
Раз топився грубий лях,
Став репетувати;
Мужик один і побіг
Пана рятувати.
За чуприну ухватив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває...
Аж надходить другий лях.
«Со to?» - запитався.
«Taz wyciаgnаl z wody mnie!» -
Грубий обізвався.
«О, widzialem,- каже той,-
Widzialem, jedyny,
Jak on ciebie, bracie moj,
Ciagnal za czupryne!»
«Za czupryng? Czy z to tak?»
«Za czupryne, miiy!»
«О psia wiara z! - крикнув той
lзi всеї сили,-
Sto nahajow za to psu!»;
I що ж? Протягнули
I сто йому нагаїв
За добро креснули.
_____________________________
Аж надходить другий лях,
«Що то?» - запитався.
«Та ж витягнув iз води»,-
Грубий обізвався.
«Та лучче б ти утонув
В лихую годину,
А то хлоп тебе тягнув,
Як пса, за чуприну...»
«За чуприну? Чи ж то так?»
«За чуприну, милий!»
«О псявipa ж,- крикнув той
Із вciєї сили,-
Сто нагаїв за то псу!»
ПЕЧЕНА ГУСКА
Ходить німець по корчмі,
Випив собі чарку.
«Czy pieczone gesie masz?» -
Питає шинкарку.
«Та є, пане! - каже та.-
Є порядна пара.
«А czy drogo bеdzie sztuk?»
«Та нi, півталяра».
«А czy bеdzie chled i sos?»
«Таже буде, пане!»
«А nie placа za to juz?»
«Та не платять, пане!»
«То wiesz,- каже,- serce, со?
Gеsie mnie nie trzeba,
A podawaj liepiej mnie
Lecz sosu ta chlieba!»
___________________________
Ходить німець по корчмі
Випив собі чарку.
«Чи печена гуска є?» -
Питає шинкарку.
«Та є, пане! - каже та.-
Є порядна пара!»
«Чи дорого ж буде штука?»
«Та нi! Півталяра».
«А чи буде юшка й хліб?»
«Таже буде, пане!»
«А не платять вам за то?»
«Та не платять, пане!»
«А то знаеш, серце, що?
Не тра менi гуски,
Лучче,- каже,- хлібa дай
Та до хліба юшки!»
ГОСПОДАР ХАТИ
Мужик лиха наробив,
А жінки боявся;
Сюди-туди по кутках -
Та й під піл сховався,
Та лопатою під піл:
«А вилізай, враже!»
А той далі у куток
Та й до неї каже:
«Геть, погана сатано!
Геть, бісова мати!
Тепер мене не займай,
Я господар хати!»
17 окт[ября]
HI ЗЛЕ, HI ДОБРЕ
«Здоров, брате!» - «А здоров!»
«Що ж ти так змінився?»
«А не диво, брате мій?
Бо я оженився!»
«Слава богу!» - каже той,
«Ні не слава богу:
Моя жінка i бридка,
I крива на ногу».
«То зле, брате!» - каже той.
«Ба нi, не зле, брате!
Бо за нею я, як чорт,
Зробився багатий:
Славну хату збудував,
Ходив у дорогу...»
«Слава ж богу!» - каже той,
«Hi, не слава богу.
Воли згинули в Криму.
Додому вернувся -
Аж тут хата у вогні,
I хати позбувся...»
«То зле!» - каже. «Hi, не зле!
Як хата горіла,
То i жінка там моя
В вогні околіла».