Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин, стр. 59
— Якщо сам не підеш, вб’ємо тебе!
Ось прийшов він додому і розказав своїй жінці, а та як почула, почала його лаяти, докоряти:
— Не добили тебе яструби, то ворони доб’ють. Хіба ти не обійдешся без того, щоб бути війтом?
Подумав яструб, подумав, страх його взяв, він і каже:
— Та вже як упіймають, то вб’ють. І справді, навіщо це мені?
І пішов він з війтів. У своє село вертатися вже не хотілося, дуже сміялися б там над ним, а йому було б соромно. І каже він до жінки:
— Треба мені, мабуть, в іншому місці війтом стати.
Ось літає він по світу, прислухається, де нема війта. Почув звідкись, що у шпаків нема війта. Думає він, міркує: «Не личить мені самому йти до шпаків проситися у війти». І почав він стежити за ними, куди вони літають, підлітає до них і слухає. Коли достигли ягоди, шпаки почали літати зграями і живитися в садках, на городах та вирубах, де ростуть черешні. Але людям це надокучило, і почали вони кидати в шпаків патиками, стріляти. Надокучило й шпакам таку біду терпіти. Злетілося їх багато на віче, щоб вибрати собі війта. Злетілися в один ліс, кричать, радяться між собою. А той яструб перелітає з бука на бук і все ближче до них; він бачить їх добре, а вони його не бачать. Шпаки про свою справу радяться, а він усе слухає, чи не йтиме мова про війта. Ось сидить він коло них близько, а вони говорять:
— Коли б нам і чужий хто трапився та добре урядував, ми вибрали б і чужого.
Підлетів тоді яструб ближче, сів поруч на дерево і питає їх:
— Про що ви, пани брати, тут радитесь?
— Ой, — кажуть, — нам така біда. Всюди нас б’ють, нівечать, і нема нікого, хто б на захист став.
А яструб і каже:
— Зле ви робите, що у вас нема старшини, яка б про вас могла турбуватись. Ви мусите, — каже, — обрати собі війта, хай він голову сушить, аби вам було добре… Але як поставите війтом кого-небудь із своїх, то не будуть його боятися, бо замалий птах.
Подумали шпаки і кажуть:
— А може б, ми вас війтом поставили, може б, вас і боялись.
— Ну, що ж, — каже, — порадьтеся, обирайте.
Скликали вони раду і вирішили:
— Най буде яструб!
А він їм каже:
— Війтом я можу бути. Тільки ви мені щодня давайте одного з-поміж себе на утримання. Бо як не згодитеся, то прийде чоловік з крісом і вб’є вас цілу сотню. А будете давати мені по одному, то все ж менше вас загине.
І шпаки погодилися на це. А як став він у них війтом, то і каже:
— Як хочете, щоб вас не вбивали, то сидіть по домівках.
Не подобався шпакам такий війт уже з першого ж разу, але що діяти?
Минув строк бути яструбові війтом, а не зробив він шпакам нічого доброго. А знищив за той час стільки, що залишилося їх лише дев’яносто.
Що тут робити шпакам? І вирішили вони його скинути. Кажуть:
Покликали вони його, але бачать, що скинути вже не легко. Тоді подумали і вирішили:
— Якщо його не побити, то ніяк не скинемо.
Злетілися вони докупи, обступити яструба колом, і хоч птахи вони маленькі, та дзьоби у них гострі. І як почали вони його довбати, то він божився-присягався, що вже ніколи не буде війтом.
Словник малозрозумілих слів
Ади — бач, гляди, дивись; отже.
ажно — аж ось; аж тут.
айбо — але.
акурат — саме, якраз.
Баля (баль) — бенкет, ситий обід.
банно — сумно.
банти — поперечна перекладина на кроквах.
барабуля — картопля.
безрога — тут: свиня.
бефель — указ, закон.
бодак — будяк.
борзо — скоренько, хутко.
борше — швидше, скоріше.
бровар — пивоварня.
бузівок — теля (бичок) річного віку.
бук — палиця, кийок.
бутинар — лісоруб.
Вавкати — нявкати.
варга — губа, вуста.
ватажник — чабан.
ватра — вогнище, багаття.
вдирати — утікати.
веприк — кабанчик.
вергти — кидати, кинути.
вертеп — нетрі, хащі.
вивірка — білка.
виментувати — врятувати.
вимудрувати — виманити, видурити.
винбар — комора.
випендити — вигнати.
виповідати — оголосити.
висапатися — відсапатися, віддихатися.
відволожити — тут: відлупцювати.
відкупити — тут: відібрати, відняти.
вовковня (вовковина) — яма, пастка на вовка.
воробель — горобець.
впугатися — одягтися.
втащити — поцілити, торохнути.
вуйко — дядько; ведмідь.
Гавра — барліг; глухомань.
галуза (галузка) — гілка.
гаман — капшук, калитка.
гвир — гвинтівка, карабін.
гибіти — потерпати, скніти, нидіти.
гимонський (гемонський) — диявольський, пекельний.
гладишка (гладущик) — глечик.
глядати — шукати.
го — його.
годен — здатний, вартий; гідний.
гонний — високий, гінкий, сильний.
гоноруватися — гордитися, хизуватися.
грейцар — монета, грошова одиниця.
гу — до.
гумотіти — бурмотіти.
Дараб — шмат.
дзиґарок — годинник.
дзюра — дірка, отвір.
довгомудик — тхір.
дохтір — лікар.
драла — бігом, навтіки.
дуб’я — дрова.
дудик — камінець у глині.
дуплавий — дуплистий.
дусити — душити.
дуфати — надіятись, покладатись.
дучка — отвір, діра, нора.
Жебри — жебракування.
жировисько — здобич, пожива.
Завше — завжди.
замилитися — помилитися.
замогти — перемогти.
зарібок — заробіток.
засадчичок (засадьок) — маленька хлібина із залишків тіста.
застайка — сарайчик, хлів; курінь для пастухів.
зафутіти — гукнути, закричати.
збуй — розбійник.
звурсатись — наїжачитись.
згідливий — відповідний.
ззімати — з’їсти.
злісний — тут: лісник.
змудрувати — обманути, перехитрити.
Імати (ймити) — ловити, схопити.
іно — лише, тільки.
Їдло — їжа.
Кавалок — шмат, кусень.
кайстра (тайстра) — торба.
камрат — приятель.
каня — рід шуліки, коршака.
капедяція — тут: термін, строк.
кедь би — якби, коли б.
кітка — кішка.
клевець — молоток.
кобіта — жінка, молодиця.
когут — півень.
кой — коли, якщо.
колиба — курінь; житло для вівчарів.
комарник — рід куреня для чабанів.
комашня — поминки; гостина, пригощання під час поминок.
котюга — собака.
коцур — кіт.
кочат (кочет) — півень.
кранкати — крякати.
крижіночка — качан капусти.
кріс — рушниця.
куверняга — головешка, смолоскип.
кумпанувати — водити компанію.
куртя — курча.
куфа — бочка.
куча — тут: свинарник.
Лаба — лапа.
лазиво — драбина.
лапнути — схопити, упіймати.
латр — тут: купа дров.
леговище — барліг.
лич — морда, рило.
лишка — лиска, лисиця.
лісний — лісник.
лошук — лошак.
лупина — лушпиння.
лядац — ледар, ледащо.
льоха — свиня.
Марна — змарніла.
мачка — кішка.
мельдувати — доповідати.
міїни — іменини.
мня — ім’я.
мой — вигук, звертання.
моцно — сильно.
мудрак — обманщик.