Вітер у замкову шпарину, стр. 64

І те слово було «так».

3

У молитовному домі вони провели ще одну ніч. Було товариство, і була бесіда, проте оповідок ніхто не розказував. А наступного ранку вони зібрали свої ґунна і рушили далі Шляхом Променя — до Кальї Брин Стерджис, пограничних земель та Краю грому. І Темної вежі, що була за ним. Ось і вся історія, що сталася колись давно.

Післямова

Високою мовою останнє послання Ґабріели Дескейн синові виглядає отак:

А два найпрекрасніші слова будь-якою мовою —

Я пробачаю.