Музиканти сміються, стр. 31
— Ви казали, що мою оперу обсвищуть…
— Кому ж було свистіти, коли всі позіхали?
— Уявляєте, коли я грав на скрипці, сусіда розбив мої вікно!
— І дарма: тепер ще гірше буде чути.
Одесит, прослухавши П’яту симфонію П. Чайковського, сказав:
— Це ж треба вміти так скомбінувати!
Сором'язливий студент, дебютуючи в ролі конферансьє, оголошує черговий номер в академічному концерті:
— Зараз студентка другого курсу Наталка Орлова виконає «Бажання» Шопена. Музика також Шопена.
ФОРШЛАГИ
Музика — звучне есперанто. (Е. Леві)
Музика — це шум, що дорого коштує. (Т. Готьє)
Сумно слухати музику без слів, та що сумніше слухати музику без музики. (Марк Твен)
Щоб тішитись музикою Ватера, треба або дуже добро її розуміти, або… не розуміти зовсім. (Пітигріллі)
Можливості опери далеко ще не вичерпані: немає такої дурниці, що її не можна було б проспівати.
Одна з переваг балету — відсутність поганої дикції. (С. Є. Лєц)
Балет — до опера для глухих. (Е. Кроткий)
Акордеон вигадано рибалкою, що ніяк не міг вирішити, якого ж розміру риба зірвалася йому з гачка. (Вацусь)
Орган — рояль, що весь час сопе. (П. Монеллі)
Арфа — стриптиз піаніно. (Магістр Кавуся).
Піццикато — музична кропив’янка. (В. Деполо)
Синкопа — артеріосклероз музики. (Г. Туор)
Трель співака — мистецьке полоскання горла. (А. Декурсель)
Тореро — різник в одязі співака. (Пітигріллі)
Найстрокатіші пташки співають найгірше.
Докласти останніх зусиль до свого твору — це його спалити.
Для шуму вибирають маленьких людей-барабанщиків.
Тепер так багато геніїв, що залишається тільки радіти, коли небо подарує тобі дитину не геніальну.
«Гарний тон» — завжди октавою нижче.
Ніщо так не тішить Аполлона, як заклання спиртного рецензента. (Г. К. Ліхтенберг)
Кинь камінь першим, а то тебе назвуть епігоном. (С. Є. Лєц)
Не витрачай всіх сил на критику творів твоїх колег. Бережи їх для створення власних шедеврів.
Не треба мати ерудицію Сальєрі, щоб зненавидіти й навіть отруїти Моцарта. Це приступно й тим критикам, які не знають ані алгебри, ні гармонії.
Ті, кому освіта не дозволяє відкопувати мертве мистецтво, з успіхом закопують живе.
Остання таємниця майстерності: зберегти в таємниці, що майстерності вже немає.
Щоб відкинути звинувачення в дилетантизмі, доведи свою цілком професійну непридатність.
Ні в якому разі не висловлюйся першим про твір мистецтва без необхідної підготовки, тобто, не дізнавшись, хто його автор. (М. Акімов)
Переконавшись на тому, що він не геній, спробував жити розсудливо. (Хорст Черни)
Конкурс був закритий. Під девізом. Автора кожного твору знали лише двоє: сам композитор і жюрі.
Cпівакові оплескували з запізненням: добре співав він років двадцяти тому.
Слави він чекав від потомства, а гонорар — від сучасників.
Легка музика звичайно пасує до горілки, як легка закуска.
Барабан може заглушити весь оркестр, але не може за мінити його.
Він реагував на мистецтво, але його реакція завжди була кисла.
Було гомінко: на всіх дачах селища патефони горлали романс «Тиша».
В пісні слова не викинеш, проте можно викинути пісню.
І від легкої музики бував важко.
І осли грають у музиці певну роль: їхню шкуру натягують на барабани.
Погану пісню вони співали хором, поділяючи відповідальність між усіма співаками.
Винен композитор, а б’ють клавіші.
Соловей бере якістю, горобець — кількістю.
Великі платять за мистецтво життям, маленькі — заробляють ним на прожиття.
Таланту в нього не можна відібрати: нічого.
Суд нащадків поганий тим. що розглядав справу у відсутності потерпілого. (Е. Кроткий)
Стислість — сестра таланту, але теща гонорару. (В. Мар'янозський)
Сюїта для голосу (директора) і хору (підлабузників). (Ю. Нікольський)
Співачка так виконувала романси, що всі вони ставали жорстокими.
Творчий вогонь довго гасили горілкою й коньяком. (А. Чикарков)
Солов’я чути й без мікрофону. (Ц. Меламед)
Казали, що скрипка плаче в його руках: було з чого плакати. (А. Васильєв)
Здобув останнє місце в конкурсі перших скрипок. (Т. Константинов)
Не маючи свого таланту, заривав у землю чужий. (А Лігов)
Абсолютний слух потрібний не лише музикантам, а й плетунам. (В. Ломаний)
… і очумавши від своєї гри, Орфей заскочив власну дружину в обіймах Морфея. (Ф.Кривін)
Хор хлопчиків відзначив свій 40-річний ювілей. (С. Марков)
Не співаєш басом, то хоч басом дивись!
Як заспівав, то аж плакати смачно!
Співай, дядьку, — вона довга!
Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би!
Коли б не скрипка та не бас, то б музика свині пас.
А вже мені не до солі, коли грають на басолі!
Веселе ремесло музицтво: легким хлібом забавляють.
Грай, грай, — будеш плакать!
Ваші грають, а наші ридають!
Коли б твоя знала, що моя іграла, то б твоя плакала!
Їж язик, та по коди до музик!
Нащо мені музики, в мене свої язики: я заграю, поскачу і нікому не плачу.
Спасибі вам не за те, що грали, а за те, що поростали!
Пісня хороша, коли б трохи довша!
Ех, співав би, та голос в борг віддав!
Музика без басів, як гість без грошей.
Продай співанки, а купи голос! (З українського фольклору)
Нащо мені соха, була б балалайка!
Натщесерце й пісня не співається.
Співали, співали, аж їсти захотіли!
Про всякого дурня своя пісня складена.
Заспівала б рибка пісеньку, та голосу нема!
У кого голосу немає, той співати радий.
Кадик малий, а реву багато! (З російського фольклору)
Ашуга в хату не пустили, а він питає: «Куди покласти саз?»
І осел від свого голосу в захваті. (З вірменського фольклору)
Побарабань про мене, а я на сопілці пограю про тебе.
Хто не любить пісень, тому й голосу відрубати не шкода!
Якщо господар любить грати на тамбурині, домашні привчаться танцювати. (З арабського фольклору)
І музикантові часом кусочок сиру дістається.
Музикантів люблять, коли вони грають.
Коли цирульник б'є в барабан, він сили не шкодує. (З афганського фольклору)
Якщо ти добре граєш па сопілці, то чого ж твій дядько помер?
Шкода тих, хто помер, не почувши твого голосу! (З перського фольклору)
Твоє мовчання солодше за музику. (З турецького фольклору)
На гітарі для буйвола не грають! (З в’єтнамського фольклору)
Бідність навчить грати на скрипці.
Глухий не має чого співати.
Хто взяв дуже високо, той не закінчить пісні. (З німецького фольклору)
Муха своїми крильцями співає. (З осетинського фольклору)