Біблія /Библия, стр. 428
25 Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.
26 Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повітрє (вітер) бючи.
27 А морю тїло моє і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нїкчемним.
1-е до коринтян 10
1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
3 і всї ту саму їжу духовну їли;
4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
7 Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
9 Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14 Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
15 Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23 Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25 Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
26 Бо Господня земля і повня її.
27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
31 Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся. Г ОЛОВА
11 Б удьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.
2 Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.
3 Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу - Бог.
4 Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.
5 Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.
6 Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.
7 Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.
8 Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.
9 І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.
10 Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів.
11 Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.
13 Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
14 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
15 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
22 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33 Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
1-е до коринтян 11
1 Про духовне ж, браттє, не хочу, щоб ви не знали.
2 Ви знаєте, що як були ви поганами, то до ідолів безголосих воджено вас, мов ведених.
3 Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.
4 Між даруваннями є ріжниця, Дух же той самий.
5 І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.
6 І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всїх.
7 Кожному ж даєть ся явленнє Духа на користь.
8 Тому бо Духом даєть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;
9 иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;
10 иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаваннє духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мов (язиків).
11 Все ж се дїйствує один і той же Дух, удїляючи кожному, яко ж хоче.
12 Як бо тїло одно, а членів має багато, всї ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.
13 Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.
14 Бо тїло не єсть один член, а многі.
15 Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?
16 І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?
17 Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?
18 Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв.