Біблія /Библия, стр. 416
9 Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
10 ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
11 Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
12 і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
13 Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19 Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
21 На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
22 котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
23 котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
24 котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".
25 Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ витших.
1-е Петра 3
1 Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були з'єднані,
2 дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).
3 Ваша окраса нехай не буде зовнїшнє заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;
4 а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.
5 Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;
6 як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху.
7 Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'упинялись молитви ваші.
8 Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі;
9 не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили.
10 "Хто бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради;
11 нехай ухиляєть ся від злого, і робить добре; нехай шукає впокою, і побиваєть ся за ним.
12 Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять."
13 І хто ж такий, що заподїяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго?
14 Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху ж їх не бійтесь, анї трівожтетеь;
15 а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом;
16 маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.
17 Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі;
18 тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші, Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,
19 в котрому і тим духам, що в темницї, прийшовши, проповідував,
20 колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісїм душ, спасло ся од води;
21 чого образ хрещеннє (не відложеннє тїлесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа,
22 котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і властї і сили.
1-е Петра 4
1 Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждав тїлом, перестав грішити,
2 щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїлї.
3 Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпустї, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.
4 Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;
5 котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.
6 у ?а се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом.
7 Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.
8 Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покриває множество гріхів.
9 Будьте гостинні один для одного без дорікання.
10 Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої.
11 Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь.
12 Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся;
13 а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились.
14 Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся.
15 Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодїй, або лиходїй, або як бунтівник;
16 коли ж яко Християнин, то нехай не соромить ся, а прославляє Бога за сю участь.
17 Бо пора початись судові від дому Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому?
18 І коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?"
19 Тим то й страждаючі по волї Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре.
1-е Петра 5
1 Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись:
2 пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця;
3 анї пануйте над народом, а взором будьте стада;
4 і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець.
5 Саме так, молодші, коріть ся старшим; усї ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."
6 Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;
7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.
8 Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;
9 проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.
10 Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте, Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушно).
11 Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.
12 Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.
13 Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій.
14 Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христї Ісусї. Амінь.