Київські контури. Вибрані вірші, стр. 14
5. Леле
Перед нами —
русява Таврія
і позаду у нас —
Таврія
і над нами у нас —
дим і туман
заплітаємо гриви
буланим
заплітаємо гриви
карим
заплітаємо світлякам
…і їдуть
в палаючій Таврії
юні
угорські коні
юні
угорські вершники
і сонце їхнє
руде
6. Весела мандрівка
Мармурова
аж печальна
іде степом
красна панна,
разом з нею —
срібний цокіт
ще й три сотні в позолоті.
Вже на панночці — ні нитки,
уже панна — як лебідка:
ходить-бродить
празниково
муре право таборове.
А три сотні золотаві
розкотились,
мов коралі.
КАРАВАН
Цикл
1. «Захід — Схід.»
Захід — Схід
Схід — Захід.
Колеса стукотять на рейках,
відкриваються на карті невідомі,
припалі курявою рівнини,
де сонні горлиці
й написи незрозумілі
на станціях.
Проминаємо їх на льоту,
крізь вікна вагонів
запам’ятовуючи назви.
Великий Гендель!
Наволочки — на апаратуру,
цинкові відра — на електроніку.
Вовча зграя
переметнулась через Будапешт.
Привіт, Європо!
Рок-н-рол — казачок.
Рок-н-рол — казачок.
І голої курви бюст.
Атас, таможня, —
Царська Скіфія йде!
2. «Над Сербією — галич.»
Над Сербією — галич.
Великий рух народів
обминає Боснію і Хорватію,
Сербія
тоне в розкошах.
Мусульмансько-слов’янський південь:
мавританка на вивісці бару
елегантно знімає трусики.
Вслід за ордою русявих варварів
ідуть обози з динарами:
крізь куряву трьох держав
іде на південь
караванний шлях.
А-а-ай!
Бахчисара-а-ай!
Як Стенька Разін
на персидську княжну,
яструбом падає на Сербію
залізничний вузол —
нова столиця на перехресті шляхів.
3. «Крізь балканську весну…»
Крізь балканську весну
вузенькою вулицею від вокзалу
пливе хвиля ранкового поїзда.
В сонячній куряві
серби на велосипедах
обганяють безкінечний струмок
Великого Гендля.
Племена з далекої Півночі
пекуча спека
економічної кризи підняла.
«Ех, Ла-да-га, ра-дна-я Ла-да-га!»
Новгородськими ладдями
впливає на базар
Золота Русь.
4. «Прощальна кава…»
Прощальна кава
у сербській родині.
До мансарди під дахом
гомін базару не долинає.
Вже котру цигарку припалюю:
темна густа рідина
в глиняній чашці
зміїні пасма пари,
мов тулуб танцівниці,
звиває.
Останні динари —
на сувеніри:
алкоголь Великого Гендля
шумує в крові.
Сніги безмежної держави
від моря до моря
будуть всіяні обгортками
югославських цукерок.
У золотавому вирі
тоне імперія на колесах.
5. «Летить крізь ніч…»
Летить крізь ніч
легендарна електричка
від Суботиці на Чоп.
Великий шовковий шлях.
Югославія — Каліфорнія,
Каліфорнія — Югославія:
на фургонах
через пустелю —
за каліфорнійським золотом.
Розсотався цигарковий дим
під стелею,
наче збита курява
за невловимим ковбоєм Джо.
Гей, електричко!
Гей-гей, електричко!
Срібні цокоти коліс
по-ко-ти-лись
через три держави
у вагонах твоїх,
напоєних
пахощами крові,
коньяку
і надприбутків.
«Все туманіє в тому сні…»
Все туманіє в тому сні,
де босоніж проходять феї,
курять жертовники Ахеї
і сяють бронзові щити.
Все туманіє в тому сні.
Блакитний мармур Херсонесу,
де впали, як прозорий шлейф,
крислаті тіні галерей,
і світиться над чорним плесом
блакитний мармур Херсонесу.
Струнких богинь із теракоти
повільна грація. І тане
в далекому диму отаман,
що в каламутному затоні
слов’янства ставив пантеони
струнких богинь із теракоти.