Час смертохристів. Міражі 2077, стр. 19

— Заткнісь нах, пшек вонючій, — визвирівся на нього бритоголовий дебелий бригадир.— Твої хохли лєнівиє пошлі пьянствовать. Давай документи.

З правого боку до Гайдука причепився худий, наче страждав на виразку шлунка, невеликий на зріст бойовик з набряклим від перепою обличчям і червоними очима.

— Ти тоже пшек?

— Jestem polakiem. Pracuje u Friedmana, — спокійно відповів Гайдук, подаючи червоноокому паспорт на ім'я Єжи Сокольського. Той покрутив його в руках, довго вдивлявся в фотографію, звіряв щось з невеличким лептопом, притороченим до лівого передпліччя, потім почав вивчати обличчя Гайдука, ретельно виголене, щоб чорна щетина не контрастувала зі світлим волоссям. Гайдук йому явно не подобався.

— Ти гдє жівьош — в Пєрємішлє?

— Так, prosze раnа.

— Скажі тода, на какой уліце стоіт мерія?

— Na placu Walesy, — твердо відповів Гайдук, пошкодувавши, що сховав зброю до тайника: він не знав, де розташована та чортова мерія у Перемишлі.

— On chce lapowke, — тихо сказав Марек. Бригадир і другий бойовик уже пішли перевіряти інші вантажівки, а цей gnojek все ще чіплявся до Ігоря.

Гайдук дістав з кишені десять глобо й подав бойовику:

— Prosze pana, to jest maty prezent z Przemysla.

Перемишлянський подарунок так сподобався бойовику,

що він вирішив здерти щось з Божени.

— Ти кто? Полячка? Давай документ!

Показувати цьому бандиту американський паспорт Божени було небезпечно.

— Я українка, — сказала вона. — Повертаюся з Німеччини, а паспорт мій украли.

— А, хахлушка, — задоволено розсміявся бойовик. — Тода платі калим. Єсли хочеш — возьму натурой. Пойдьом в кусти по бистрому. Їх волєн фік-фік, — показав він знання іноземних мов.

Божена мало що зрозуміла і злякано дивилася на червоноокого бойовика ЕнРосу. Гайдук різко, несподівано навіть для себе, перекрутив ремінь автомата навколо шиї бойовика і вихопив у того штик з піхов, упершись гострим кінцем ножа у живіт. Бойовик посинів і захрипів, опинившись у зашморгу.

— You, Fucken son of bitch, — прошепотів на вухо бойовику Гайдук. — Хочеш, отрєжу голову?

Бойовик заперечливо захитав головою

— Я — друг самого Фрідмана, — продовжував Гайдук. — Знаєш, кто ето?

Бойовик цього разу ствердно кивнув.

— В конвоє єдєт п'ятдесят чеченцев. Сейчас свісну їм — і ви останетесь без голов. Понял? Іді отсюда тіхо нах, нікому нічєво не говорі. Деньгі я тєбє дал?

— Да, да, спасіба.

— Тода валі отсюда. І забудь, что я тєбє сказал.

Він відпустив червоно-синього (червоні очі, синюшне обличчя) бойовика, який ледве тримався на ногах і нетвердою ходою подався на другий кінець відстійника, де в будинку застави українські погранці та митники з обіду пиячили з бойовиками ЕнРосу та перевізниками нафти з Чорної Орди, які привезли захисникам кордону щедрі подарунки. Чорна — бо нафта: Євро-Азійська корпорація звалася Орд-Ойл. Бойовик був щасливий, що залишився в живих, що заробив трохи грошей. Адже місцеві люди не радили ЕнРосу зв'язуватись з конвоєм Фрідмана. Тільки не міг ніяк зрозуміти — звідки клятий пшек так добре вивчив російську мову?

25.

ФАЙЛ ГАЙДУКА

15 жовтня 2075 p.

Абсолютно таємно, 1 прим.

Начальнику науково-технологічного управління Військової розвідки України (ВІРУ)

Полковнику Гайдуку І.П.

Оперативна Характеристика

Фрідмана Рафаїла Гарієвича, громадянина України, Ізраїлю, Конфедерації Держав Північної Америки, Канади, Швейцарії. Член АРЕОПАГУ— вищого державно-політичного контрольного органу держави. Член Світового Уряду (так званий клуб Локарно, Швейцарія). Барон Буковинський, Подільський, Гомельський, Смоленський, Люблінський, граф Марбурзький, почебний академік Гарвардського і Єльського університетів. Почесний консул Панами і Колумбії в Україні. Голова українського біблійного товариства.

Народився 9 липня 2026 р. на Буковині, в Чернівцях, у сім'ї джазового піаніста Гаррі Фрідмана та бібліотекарки єврейського університету ім. Зеєва Жаботинського Есфірі Науман.

З дитинства відзначався видатними математичними здібностями, неодноразово вигравав світові математичні олімпіади школярів, скінчив у віці 18 років факультет кібернетики Соломонового університету в Києві, у віці 20 років захистив докторську дисертацію з проблематики магічних математичних циклів історії (метод асоціативно-цифрового передбачення), за що був удостоєний премії Британського Королівського товариства. Трагічний злам у долі Фрідмана Р.Г. стався у 2048 році, коли під час румунської окупаціїм. Чернівці, окупанти та їх поплічники з числа місцевого населення організували єврейський погром, під час якого загинули батьки Фрідмана Р.Г., дід, дві бабусі та численна рідня. Фрідман Р.Г. на три роки виїхав

з України до держави Ізраїль, де пройшов курс бойового навчання в школі спецназу ЦАХАЛ в м. Натанія. З Ізраїлю в 2051 році переїхав до Сполучених Штатів, де працював біржовим брокером на американо-китайсько-японській Глобальній біржі; під час переходу на нову міжнародну грошову одиницю глобо сколотив маєток в 10 млрд. глобо на незаконних махінаціях з курсами валют. Був звинувачений китайським урядом у грошових спекуляціях, що підірвали курс юаня, але нью-йоркський фінансовий апеляційний суд виправдав його (2054).

У 2055 р. уклав перемір'я з урядом Піднебесної Народно-демократичної Імперії й був призначений на посаду директора Африки, відповідального за постачання стратегічних металів й енергоресурсів до континентального Китаю.

У 2058 р повернувся до Києва, заснувавши транспортну фірму FRIEDMAN, яка згодом перетворилася на наднаціональну корпорацію, увійшовши до десятки найбагатших корпорацій світу. Створення корпорації супроводжувалося масовими злочинами, фальсифікаціями, рейдерськими захопленнями й вбивствами, особливо жорстокими на Буковині, де Фрідман Р.Г. захопив 80 % промислового і 95 % агропромислового потенціалу Краю і одержав ліцензію на персональне володіння 736 тис. населення (див. документацію на злочини Фрідмана Р.Г., викладену в додатках І-ІХ). Діючи тими ж самими методами підкупу, шантажу і терору, Фрідман Р.Г. захопив землі, промисловий і аграрний потенціал на Поділлі, Гомельщині, Смоленщині, в Люблінському воєводстві і в Марбургу (Німеччина). Одночасно створив українську загальноєвропейську політичну партію FREEDOM-party, яка на виборах 2060 р завоювала 38,75 місць у Сеймі (Національних зборах) України, а також одержала 15,0% місць в Європарламенті. Один із співавторів нової Конституції України (2068 рік), згідно з якою Україна є військово-козацькою феодальною державою з жорсткою вертикальною системою військової влади, в якій верховним органом влади є Ареопаг, який обирає Гетьмана України.

(Слово «феодальна» перекреслено рукою Гайдука, вписано «федеральна»).

За достовірними даними ДерВару і ВІРУ Фрідман Р.Г. мав причетність до вбивства (2066 рік) президента України Федеріко Гарсія Костюка (див. додаток Х-ХІІІ). У 2070 р. став членом Світового Уряду (клуб Локарно). Статки Фрідмана Р.Г. складають за оцінками міжнародного валютного Банку, понад 600 млрд. глобо, перевищуючи ВВП України в 10 разів. Фрідман Р.Г. вивів основний капітал з України, сплачуючи податки на суму 6000 глобо на рік — як менеджер малопрофітного транспортного агентства і Голова українського біблійного товариства.

Фрідман одружений вчетверте, на громадянці Індонезії, має від попередніх шлюбів дев'ять дітей.

У спілкуванні лагідний і привітний. Будучи ключовою політичною фігурою України, Фрідман Р.Г. поводить себе яклюдина непублічна, уникає дискусій, не робить публічних заяв, не дає інтерв'ю, не бере участі в телевізійних ток-шоу. Приватне життя оточене таємницею. Маєток Фрідмана Р.Г. розташований неподалік від Канева в районі Пекарі-Хмільна на правому березі Дніпра і Сушки на лівому, ретельно охороняється військовими приватними формуваннями Фрідмана Р.Г. Мстивий, жорстокий, здатний на будь-який злочин.