Кров і пісок, стр. 79

Мадрид, січень — березень 1908 р.

Коментарі О. Алексеєнко

Сократ (469–399 до н. е.) — давньогрецький філософ.

Алькала — одна з центральних вулиць Мадрида.

Бульвар Геркулеса — мальовнича тополина алея у північно-східній частині Севільї. Свою назву бульвар дістав через встановлену тут статую Геркулеса, легендарного засновника Севільї. Улюблене місце прогулянок мешканців міста.

…на арені севільського цирку… — арена для бою биків, розташована на площі де ла Маестранса. Була споруджена у 1763 р. і поступається своєю величиною тільки мадридській.

Роже де Флор (1262–1306) — справжнє ім’я цього каталонського рицаря ордену тамплієрів — Роберт Блум. Очолив експедицію каталонських найманців у Візантію, домігся титулу цезаря Візантійської імперії. Сповнене авантюрних пригод життя Роже де Флора нерідко ставало темою розважальних книжок.

Церква св. Хіля — розташована на північному заході Севільї біля старовинного муру та воріт Ла Макарена. Ікона цієї церкви — діва Макаренська — користувалася особливою популярністю серед бідноти передмістя.

…активним членом Інтернаціоналу трудящих… — йдеться про II Інтернаціонал (заснований у 1889 p.), на засіданні якого була присутня делегація Іспанії.

Маккавеї — давньоіудейський жрецький рід, відомий фанатичною релігійністю.

Дантон Жорж Жак (1759–1794) — один з найвидатніших діячів французької буржуазної революції кінця XVIII сторіччя.

Аутодафе — винесення і виконання вироку інквізиції; прилюдне спалення на вогнищі.

…білий прапор із грізним зеленим хрестом… — офіційний прапор інквізиції.

Кастелар Еміліо (1832–1899) — консервативний іспанський політичний діяч, відомий своєю ораторською майстерністю.

Соль (ісп. «сонце») — ім’я героїні романтичної драми В. Гюго «Ернані».

Золота вежа — зведена на березі Гвадалквівіру у Севільї під час арабського панування… Складав частину стін та укріплень, що оточують місто. Викладена керамічною плиткою, яка, відбиваючи сонячне проміння, створює враження золотого сяйва.

Хіральда — висока вежа, колишній мінарет великої мечеті в Севільї, побудована наприкінці XII ст.; після вигнання маврів мечеть була перетворена на собор, а Хіральда — на дзвіницю. Хіральда оспівана в літературі Сервантесом, Ф. Г. Лоркою, Р. Альберті та ін.

Сід-Войовник (1043–1099) — Родріго Діас де Вівар, герой Реконкісти — визвольної боротьби проти маврів. Героїзм Сіда оспівано у іспанському епосі.

Альгамбра — знаменитий палац мавританських правителів Гранади (XIII ст.). Після вигнання маврів у 1492 р. став резиденцією іспанських королів.

Малагенья, севільяна — фольклорні мелодії півдня Іспанії.

Соледад — андалузька народна пісня, здебільшого задумливого, журливого звучання.

Ельза — героїня опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін», сюжет якої запозичений із німецьких легенд.

…достоту вагнерівський герой… — йдеться про Зігфріда, персонажа німецького героїчного епосу. Р. Вагнер звертається до цієї теми в опері «Валькірія» та багатьох інших.

Ронденська школа — знаменита школа тавромахії. Заснована у XIX ст. в Ронді.

…троянд Алькасарського саду… — відомі своєю красою палац і сад, що збереглися з часів арабського панування.

…в опері «Кармен», того самого, що заради кохання… — йдеться про Хосе, героя опери Бізе «Кармен».

…обшарпаний та голодний, мов Адам… — очевидно, йдеться про героя поеми іспанського романтика Х. Еспронседи «Світ — диявол».

Пісарро Франсіско (бл. 1471–1541) — іспанський конкістадор. У 1531–1535 рр. очолювані Пісарро війська завоювали державу інків у Південній Америці.

Ельдорадо — країна, багата золотом та коштовностями, яку намагалися знайти іспанські завойовники у Південній Америці. У переносному значенні Ельдорадо — країна казкових багатств.

Фердінанд Сьомий (1784–1833) — король Іспанії, відомий своєю реакційною політикою. У 1814 р. скасував ліберальну конституцію 1812 р. і відновив феодально-абсолютистський режим. У 1823 р. при допомозі французьких інтервентів придушив буржуазно-демократичну революцію 1820–1823 рр.

В середині XVII сторіччя, коли Іспанія сховалася вдома... — за правління Карла III (1759–1788) Іспанія припинила тривалі невдалі війни.

S.P.Q.R. (Senatus populusque romanus) — «Сенат і народ римський» (лат.) — формула, яку звичайно вживали, називаючи римську державу республіканського періоду.

Монтаньєс Хуан Мартінес (1568–1649) — відомий іспанський скульптор.

Тріана — передмістя Севільї, розташоване на правому березі р. Гвадалквівір.

Мізерере (лат.) — назва одного з католицьких псалмів.

Еслава Мігель Іларіон (1807–1878) — іспанський композитор. Автор популярної свого часу опери «Педро Жорстокий», написаної на національний сюжет. На творчість Еслави значною мірою вплинула італійська культура.

Арауканці — одне з індіанських племен Південної Америки.

…дорогою на Голгофу… — Голгофа — місце поблизу Єрусалима, де був розп’ятий Ісус Христос. У переносному значенні вживається як символ фізичних і моральних страждань.

Понтій Пілат — римський прокуратор Іудеї в 26–36 рр. н. е. В період його правління був страчений Ісус Христос.

Алькасар — мавританський палац і фортеця на березі Гвадалквівіру.