Побачити Алькор, стр. 23

В. М. Агамов закінчив будівельний технікум у Луганську в 1986 році, працював на будівництвах у Харківській і Запорізькій областях. У 1992 році заочно закінчив інститут за спеціальністю «інженер-будівельник». У 1994 році заснував будівельну компанію «МАД Арм-Монтаж». У тому ж році отримав (за сприяння тестя С. Ф. Літукова-Манделя та його друзів у міністерстві) надзвичайно вигідні підряди на добудовування промислових об'єктів і низку прибуткових підприємств під ваучерну приватизацію. Через ці підприємства Агамов вступив у конфлікт з угрупованням кримінального авторитета Баркаса, яке контролювало гірничодобувну, металургійну і машинобудівну промисловість у регіоні. Для війни з Баркасом В. М. Агамов створив організоване злочинне угруповання, яке офіційно було зареєстровано як охоронна фірма «МАД Ратлон». У кримінальних розборках Агамова і Баркаса у 1994–1995 роках загинуло 16 людей. У квітні 1995 року Агамова було заарештовано за особистим наказом заступника генпрокурора. Він три місяці провів в обласному СІЗО і слідчій тюрмі МВС, де пережив кілька спроб його ліквідувати. Під час одного із замахів, замаскованого під бійку арештованих, дістав важкі травми голови і перелом правої руки. Дружина і тесть Агамова доклали значних зусиль для його звільнення. За неофіційними даними, рішення про зміну запобіжного заходу приймалося на рівні Адміністрації Президента. У жовтні 1995 року Баркас і його охоронці були вбиті у Придністров'ї, куди кримінальний авторитет виїхав закуповувати зброю і вербувати нових бійців. Вважається, що цю операцію спланував і провів керівник «Ратлону», начальник служби безпеки Агамова Сулименко (1966 р. н., колишній офіцер з досвідом служби в Афганістані). Після загибелі Баркаса Агамов поставив під свій контроль всі регіональні бізнеси і підприємства, які той кришував. Бізнес Агамова почав швидко і успішно розвиватися. Він інвестував значні капітали в мережу нічних клубів, у фармацевтику, підприємства агрокомплексу і у виробництво калійних добрив у різних регіонах України, а також у прибуткові проекти і нерухомість у Росії, Чехії і Австрії. Усі звинувачення з нього були зняті, а у 1997 році він отримав державний орден і низку рейтингових відзнак. У 1998 році Агамов фінансував на обласних і районних виборах два провладні партійні бренди, а у 2002-му провів до Верховної Ради чотирьох нардепів, один з яких став впливовою фігурою у бюджетному комітеті парламенту. У 2008 році бізнес-імперія В. М. Агамова, за неофіційними даними, включала більше шістдесяти фірм і компаній із докризовим річним прибутком у 170–175 мільйонів доларів. Ядром цієї імперії залишається холдинг «МАД Арм-Монтаж», а головною силовою структурою — «МАД Ратлон».

…Психотип Агамова В. М. характеризується яскраво вираженим сангвінічним модусом темпераменту, життєлюбністю і вітальною впертістю. Мотиваційною особливістю його психіки є чітке формулювання цілі (як правило, дуже амбітної, яскравої) і досягнення її будь-якими засобами. Агамов любить оточувати себе знаменитостями і дорогими речами. Цінує жіночу вроду. Він самовпевнений, з відчутними елементами нарцисизму. Свої життєві досягнення схильний приписувати незмінній протекції «вищих сил», хоча його конфесійна приналежність не визначена. Єдиною психологічною кризою в його житті, про яку достеменно відомо, була кількамісячна депресія після трагічної загибелі його другої дружини (яка одночасно була співвласником частини його бізнесів), коли спостерігачі відзначали у Агамова довгі запійні періоди, скандальні конфлікти з партнерами і підлеглими, відвідування ним борделів тощо. З депресії він вийшов без медичної допомоги. Агамов любить розповідати партнерам, що йому допомогли вийти з кризи «тибетські маги», але нічого конкретного про методи лікування та персони означених «магів» невідомо…

…Сімейна стабільність є одним з пріоритетів мотиваційно-ціннісної складової психіки Агамова. Він не зраджував своїх дружин, відомий у товаристві як турботливий батько, виявляє щире кохання і повагу до Поліни Поліщук, яку вважає, за його власним висловом, «подарунком богів»…