Цифрова Фортеця, стр. 84

На ВР було видно, як зазнає нападів авторизаційна програма електронної пошти підвищеної секретності. Численні чорні лінії увіткнулися в захисний щит і попрямували до осердя.

Здавалося, хижі хакери збіглися на здобич з усього світу, їхня кількість зростала щохвилини вдвічі. Іще трохи — і кожен власник комп’ютера — будь-то закордонний шпигун, радикал чи терорист — матиме доступ до найпотаємніших секретів уряду Сполучених Штатів Америки.

Поки технарі марно намагалися відімкнути електропостачання, люди на подіумі уважно вдивлялися в послання. Навіть Девід і двоє агентів в Іспанії — і ті, сидячи у своєму мікроавтобусі, силилися розгадати код.

Соші почала міркувати вголос:

— Елементи, відповідальні за Хіросіму та Нагасакі... Перл-Харбор? Відмова імператора Хірохіто...

— Нам потрібне число, а не політичні теорії, — повторив Джабба. — Ми говоримо про математику, а не про історію!

Соші замовкла.

— А як щодо корисної ваги бомб? — висловив припущення Брінкергоф. — Кількості жертв? Збитків у доларах?

— Ми шукаємо точну цифру, — нагадала йому Сюзанна. — Оцінки збитків різняться. — Вона знову подивилася на екран. — Елементи, відповідальні за.

За три тисячі кілометрів від пункту управління очі Девіда Бекера широко розкрилися.

— Елементи! — з упевненістю вигукнув він. — Ідеться ж про математику, а не про історію!

Усі повернули голови до супутникового екрана.

— Танкадо грається значеннями слів! — випалив Бекер. — Бо слово «елемент» має багато значень!

— Кажіть, містере Бекер, не баріться, — перервав його Фонтейн.

— Танкадо мав на увазі хімічні елементи — а не соціально-політичні чи історичні!

Заяву Бекера зустрінули з нерозумінням, усі перезирнулися.

— Та елементи ж! — підказав він. — 3 періодичної таблиці! Хімічні елементи! Невже ніхто з вас не бачив фільму «Товстун і Малюк» — про Мангетенський проект? Ті дві атомні бомби відрізнялися одна від одної. У них використовували різне начиння — різні елементи!

Соші сплеснула руками.

— Так! Він має рацію! Я про це читала! У цих двох бомбах використовували різне начиння! В одній — уран, а в другій — плутоній! Два різні елементи!

У кімнаті враз запанувала тиша.

— Уран та плутоній! — вигукнув Джабба, раптом побачивши проблиск надії. — У цій підказці є питання про розбіжність між елементами! — Він крутнувся й окинув поглядом армію своїх працівників. — Яка різниця між ураном та плутонієм! Хто знає?

Скрізь — безтямні погляди.

— Нумо, хутчіш! — спонукував Джабба. — Невже ви в школу не ходили? Хто-небудь — скажіть хоч що-небудь! Мені потрібно знати різницю між ураном та плутонієм!

Мовчанка.

Сюзанна обернулася до Соші.

— Мені потрібен вихід до Інтернету. Тут є браузер?

Соші ствердно кивнула.

— Найкращий — «Netscape».

Сюзанна вхопила її за руку.

— Тоді ходімо шукати. Попливемо хвилями Інтернету.

РОЗДІЛ 125

«Скільки часу лишилося?» — гукнув Джабба з подіуму.

Технарі, що сиділи в тильній частині кімнати, нічого не відповіли. Вони заклякли, прикипівши поглядами до візуальної репрезентації. Останній щит танув на очах і ставав небезпечно тоненьким.

А неподалік стояли Сюзанна та Соші, задумливо схилившись над результатами свого пошуку.

— «Нелегальні лабораторії»? — спитала Сюзанна. — Що це таке?

Соші стенула плечима.

— Ви хочете, щоб я їх повідкривала?

— Саме так, чорти б їх забрали, — підтвердила Сюзанна. — Шістсот сорок сім текстових посилань на уран, плутоній та атомні бомби. Схоже, це наш найкращий шанс.

Соші відкрила лінк. З’явилося попередження:

— Самознищення в результаті вибуху? — спитала Соші. — Господи, який жах!

— Шукайте, — кинув Фонтейн їй через плече. — Подивимося, що ми маємо.

Соші заглибилася в документ і швидко проглянула рецепт: як здобути нітрат сечовини — вибухівки, вдесятеро потужнішої за динаміт. Та інформація була схожа на рецепт приготування ірисок.

— Нам потрібні уран та плутоній, — повторив Джабба. — Зосередьмося на них.

— Поверніться назад, — наказала Сюзанна. — Цей документ — надто великий. Знайдіть зміст.

Соші покрутила коліща мишки назад, аж поки знайшла, що треба.

— Розділ другий! — скрикнула Сюзанна. Уран та плутоній! Уперед!

Усі чекали, поки Соші шукала потрібний розділ.

— Ось він, — сказала вона. — Зачекайте. — І швидко переглянула дані. — Тут багатенько інформації. Ціла таблиця. Як ми дізнаємося — яку розбіжність нам слід шукати? Одна витікає природнім способом, друга — антропогенна. Плутоній уперше відкрили...

— Число! Нам потрібне число! — нагадав Джабба.

Сюзанна знову перечитала послання Танкадо. «Основна різниця між елементами... розбіжність між... нам потрібне число...»

— Стривайте! — вигукнула вона. — Слово «різниця» має багато значень. Нам потрібне число — тому тут ідеться про математику. Це ще одна гра слів від Танкадо — різниця означає віднімання.

— Так! — погодився Бекер з екрана вгорі. — Можливо, ці елементи різняться кількістю протонів чи ще чогось? Якщо відняти...

— Він правильно міркує! — скрикнув Джабба, повертаючись до Соші. — У тій таблиці є які-небудь цифри? Кількість протонів, наприклад? Період напіврозпаду? Щоб ми могли здійснити віднімання.

— Три хвилини! — гукнув технар.

— А як щодо надкритичної маси? — припустила Соші. — Тут сказано, що надкритична маса складає для плутонію тридцять п’ять і дві десяті фунта.

— Так! — скрикнув Джабба. — Перевір уран! Яка надкритична маса урану?

Соші зазирнула в таблицю.

— Е-е-е... сто десять фунтів.

— Сто десять? — перепитав Джабба з надією в голосі. — Що матимемо, коли від 110 віднімемо 35,2?

— Сімдесят чотири і вісім десятих, — швидко відказала Сюзанна. — Але я не думаю, що...

— Геть із дороги, — скомандував Джабба, ідучи крізь натовп до клавіатури. — Оце й має бути код-убивця! Різниця між критичними масами цих двох елементів. Сімдесят чотири і вісім десятих!

— Стривайте, — кинула Сюзанна, заглядаючи Соші через плече. — Тут є багато іншого. Атомна вага, наприклад. Кількість нейтронів. Способи отримання. — Вона пробігла поглядом таблицю. — Уран розщепляється на барій та криптон, плутоній — на дещо інше. Уран має дев’яносто два протони та сто сорок шість нейтронів, тоді як...

— Нам потрібна найбільш очевидна розбіжність, — вклинилася Мідж. — Бо в підказці йдеться про головну різницю між цими елементами.

У розмову втрутився Девід.

— Узагалі-то, «prime» у даному випадку означає не «головний», а «простий». Бо маємо справу з числами.

Це слово влучило Сюзанні не в брову, а прямо в око.

— Не головний, а простий! — Вона крутнулася до Джабби. — Код-убивця — це просте число! Лишень подумайте! Таким чином усе стає на свої місця!