Три мушкетери, стр. 156

Справді, того ж вечора Д'Артаньян прийшов до Атоса і застав його за пляшкою іспанського вина.

Д'Артаньян розповів йому все, що сталося між ним і кардиналом. Вийнявши з кишені патент, він сказав:

— Візьміть, мій любий Атосе, він належить вам по праву. Атос усміхнувся своєю доброю та приємною посмішкою.

— Друже, — відповів він, — для Атоса цього забагато; для графа де Ля Фера — замало. Лишіть собі цей патент — він ваш. На жаль, ви купили його надто дорогою ціною.

Д'Артаньян попрощався з Атосом і попрямував до Портоса. Юнак застав мушкетера перед дзеркалом; той приміряв розкішний, прикрашений блискучим гаптуванням камзол.

— А-а, це ви, мій любий друже! — вигукнув Портос — Як вам здається, чи личить мені цей костюм?

— Він чудовий, — відповів Д'Артаньян. — Але я прийшов запропонувати костюм, який буде вам ще більше до лиця.

— Який саме? — спитав Портос.

— Мундир лейтенанта мушкетерів.

Д'Артаньян розповів Портосові про своє побачення з кардиналом і, вийнявши з кишені патент, сказав: — Візьміть, любий друже, впишіть своє ім'я й будьте мені хорошим командиром.

Портос глянув на патент і, на превеликий подив Д'Артаньяна, повернув його назад.

— Авжеж, — сказав він, — це було б для мене дуже приємно, але мені недовго довелося б користатися такою милістю. Поки ми їздили до Бетюна, помер чоловік моєї герцогині. Схоже на те, що скриня небіжчика проситься мені до рук, і тому, мій любий друже, я вирішив одружитися з удовицею. Бачите, я саме приміряю своє весільне вбрання; залиште собі чин лейтенанта, мій друже, залиште.

І він оддав патент Д'Артаньянові.

Юнак пішов до Араміса.

Він застав його на колінах перед аналоєм [253], зі схиленою над розгорнутим молитовником головою.

Д'Артаньян розповів йому про побачення з кардиналом і, втретє вийнявши з кишені патент, мовив:

— Ви, наш друже, наш світоче, наш незримий заступнику, прийміть цей патент; ви, як ніхто інший, заслужили його своєю мудрістю й тими порадами, що завжди приносили нам успіх.

— Гай-гай, мій любий друже! — відповів Араміс — Наші останні пригоди назавжди відвернули мене від мирського життя й військового мундира. Цього разу я вирішив безповоротно: по закінченні облоги вступаю в братство лазаристів [254]. Залиште собі цей патент, Д'Артаньяне; військова служба — ваша стихія, ви будете хоробрим і відважним командиром.

Д'Артаньян, із сльозами вдячності на очах і з радістю в погляді, знову поспішив до Атоса, який і досі сидів за столом і роздивлявся проти світла лампи останню склянку малаги.

— Так от, — сказав Д'Артаньян, — вони теж відмовились!

— Це тому, мій любий друже, що ніхто інший не заслуговує цього патента більше, ніж ви.

Він узяв перо, написав на пергаменті ім'я Д'Артаньяна й віддав йому патент.

— Отже, я лишаюся без друзів, — мовив юнак, — але, на жаль, із гіркими спогадами…

Він охопив голову руками, і сльози покотились йому по щоках.

— За вами молодість, — відповів Атос — Час обов'язково зітре гіркі спогади, щоб замінити їх приємними!

Епілог

Ла-Рошель, не підтримана ні англійським флотом, ні військом, що його обіцяв Бекінгем, склала зброю після річної облоги. 28 жовтня 1628 року було підписано капітуляцію.

Король прибув до Парижа 23 грудня того ж року. Йому влаштували урочисту зустріч, наче він і справді повернувся після перемоги над ворогами, а не над французами. Він в'їхав через заквітчану аркаду, спеціально споруджену в передмісті Сен-Жак.

Д'Артаньян прийняв чин лейтенанта. Портос покинув службу й одружився наступного року з пані Кокнар. В омріяній скрині виявилося вісімсот тисяч ліврів.

Мушкетонові пошили розкішну ліврею, і нарешті збулась його найзаповітніша мрія: він став їздити на приступці визолоченої карети.

Араміс після однієї з подорожей до Лотарингії несподівано зник і перестав писати друзям. Згодом, через пані де Шеврез, яка розповіла про це кільком своїм близьким знайомим, стало відомо, що він постригся в ченці в одному з монастирів у Нансі.

Базен став послушником.

Атос служив мушкетером під командуванням Д'Артаньяна аж до 1631 року, коли, поїхавши до Турені, теж залишив службу, пояснивши це тим, що дістав невелику спадщину в Русийоні.

Грімо поїхав з Атосом.

Д'Артаньян тричі бився на дуелі з Рошфором і всі три рази його поранив.

— Учетверте я, мабуть, уб'ю вас, — сказав він, простягаючи Рошфорові руку й допомагаючи йому підвестись.

— Певно, буде ліпше для нас обох, якщо ми на цьому й зупинимось, — відповів поранений. — Тисяча чортів! Я ставлюсь до вас куди краще, ніж ви гадаєте, бо вже після нашої першої зустрічі міг би, сказавши тільки одне слово кардиналові, добитись того, щоб вам відрубали голову.

Цього разу вони поцілувалися від щирого серця. Планше, завдяки сприянню Рошфора, дістав чин сержанта гвардії. Пан Бонасьє жив собі спокійно, не знаючи, що сталося з його дружиною, і зовсім про це не турбуючись. Якось він необачно зважився нагадати про себе кардиналові. Кардинал наказав відповісти: він сам простежить за тим, щоб відтепер пан Бонасьє був забезпечений усім необхідним.

І справді, пішовши наступного дня о сьомій годині вечора з дому до Лувру, пан Бонасьє більше не повернувся на вулицю Могильників. На думку людей, які були добре поінформовані в таких справах, він дістав стіл і квартиру в одному з королівських замків од щедрот його високопреосвященства.

Відомості про видання

Цю книгу надруковано на папері NOVEL, виготовленому компанією Slora Enso y Фінляндії.

Папір має властивість зменшувати контрастність сприйняття тексту і спеціально призначений для друкування дитячих видань.

Літературно-художнє видання

Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «СВІТОВИД» заснована 2004 року

Серія друга. Література XIX ст.

Вступне слово за Михайлом Трєскуновим

Переклад із французької Романа Терещенка. Ілюстрації Сергія Якутовича

Головний редактор Б. Будний

Відповідальний за випуск Б. Щавурськиий

Редактор І. Чорненька

Дизайн О. Кіпаля

Верстка І. Демків

Підписано до друку 12.10.2004. Формат 60x⁹⁰/₁₆.

Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Умови, друк. арк. 39. Умови, фарб. — відб. 39. Наклад 5000 пр. Зам. № 495-4

Видавництво «Навчальна книга — Богдан»

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ДК. № 370 від 21.03.2001 р.

Навчальна книга — Богдан, а/с 529, М.Тернопіль, 46008

тел./факс (0352) 52-06-07; 52-05-48; 52-19-66

[email protected]

www.bohdan-books.com

Видавництво дитячої літератури «Веселка»

Мельникова, 63,МСП, Київ, 04655

e-mail: [email protected]

Свідоцтво про Державну реєстрацію № 02473079 від 7 червня 1995 р.

Надруковано з готових діапозитивів на ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас», 79005, м. Львів, вул. Зелена, 20