Вождь справедливих, стр. 39
— Та й гарно ж у тебе виходить…— зітхнув Ластатий, дивлячись на Гаєвського з таким захватом, наче перед ним був найуславленіший артист.
— Ет, розбираєшся ти! — озвався Ягелло, який, хоч і перебував ще в стані зворушення, відчув-таки легенький укол заздрості. Кінець кінцем, то він, Ягелло, вважався неперевершеним промовцем.
— Цитьте, хлопці, бо все зіпсуєте! — гримнув Богдан.
Але Гаєвський витав уже у високості, над головами товаришів, над лікарняним ліжком, на якому лежав герой Врубель. Ніякі слова не долинали до Гаєвського.
— Ця Спілка — чималий шмат нашого життя, — по пам’яті промовляв Гаєвський. — Вона розсипалась на порох і знову відроджувалась. Все, що було в нас найкращого, зв’язане із Спілкою Справедливих. Гуртом нам легше було переживати й поразки. І що ж? Ми вирішили, що й надалі будемо разом… зараз я само й хотів би сказати найважливіше. Коротко і ясно. Той, ну… якщо хочеш, стань вождем Справедливих. Дивись, ось сюди я кладу цей документ. Увага, хлопці. Перші слова нашого документа звучать: «Казик Врубель — вождь Спілки Справедливих».
— Дуже добре…— усміхається лікар. — Щодо мене, то я цілком схвалюю цей вибір. Ллє ви повинні вже дати вождеві спокій.
— Що вам спало на думку? — шепоче Казик, у якого зволожились очі. — До чого тут я… навіщо ви? Адже з мене ніякої користі не матимете.
Але Справедливі вже не чують цих слів. Лікар рішуче попросив хлопців з палати.
Вони йдуть, усміхаючись, голосно тупаючи підборами по сходах, забувши, що в лікарні треба дотримуватись тиші.
Перед лікарнею вони зустрічають гвардію капітана Антося. Антося ця зустріч захопила зненацька. Заклавши руки в кишені, він намагається усміхнутись, але усмішка виходить якась бліда.
— А ви чого тут? — вигукує Адам. — Може, мученицький стовп принесли? Кого ви сьогодні хочете спалити на вогнищі?
— А де ви кропиву залишили? — Голос Качура аж дзвенить від обурення. — Сорому у вас немає. Ви до Казика?
— Казика можуть відвідувати тільки порядні люди, — рішуче заявляє Богдан. — Герой не буде розмовляти зі своїми колишніми мучителями. Герой плювати хотів на банду капітана Антося.
І Богдан, заміняючи Казика, сплюнув убік, щоб у такий спосіб продемонструвати свою зневагу до ворогів.
Антось опустив голову й переступав з ноги на ногу, ніби йому муляли тісні черевики. Нарешті кашлянув раз, другий, набрав повні груди повітря й випалив одним духом:
— Забудьте ви вже про кропиву! Ми тепер від сорому не знаєємо, куди дітися. Поговоримо з Казиком, він великодушний… побачите, він махне на це рукою. А нас пустять у лікарню?
— Може, і пустять, — сміється Богдан і раптом пускається в дикий танок. Світ знову став прекрасним. Хлопці оточили Богдана тісним колом і плескають у долоні.
Все це відбувається на дорозі, що веде до лікарні. На дорозі, обсадженій шпалерами червоних квітів. Такі ж квіти несе маленька дівчинка. Такі ж квіти несе усміхнена жінка. Вони йдуть до лікарні. Мати і врятована донька. Йдуть відвідати вождя Справедливих.
ПОВІСТЬ
Для середнього шкільного віку
ВИДАВНИЦТВО ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ВЕСЕЛКА»
КИЇВ 1977
И (Пол)
Л63
Герої цієї повісті популярного сучасного польського письменника Ришарда Лісковацького — хлопці, які об’єдналися в Спілку Справедливих. Вони допомагають один одному, бо їхній девіз: «Всі за одного, один за всіх». У випробуваннях міцніє їхня дружба, загартовуються характери.
Переклад з польської Юрія Попсуєнка
Малюнки Геннадія Кузнецова
Перекладено за виданням:
Ryszard Liskowacki.
Wodz Sprawiedliwych.
Nasza ksiegarnia, Warszawa, 1969
Л
70803—164
М206(04)—77
150—77
© Видавництво «Веселка», 1977, переклад українською мовою, ілюстрації.
Рышард Лисковацкий
Вождь Справедливых
ПОВЕСТЬ
(На украинском языке)
Для среднего школьного возраста
Перевод с польского Юрия Георгиевича Попсуенко
Рисунки Геннадия Ефимовича Кузнецова
Издательство «Веселка», Киев, Бассейная, 1/2
Редактор І. Г. Сидоренко
Художній редактор В. С. Крюков
Технічний редактор В. І. Дмухар
Коректори І. М. Поліщук, В. В. Богаєвський
І. Б. № 134
Здано на виробництво 9. III. 1977 р. Підписвію до друку 9. VI. 1977 р. Формат 60Х841/16. Папір друк. 1.
Фіз. друк. арк. 9,5. Обл.-вид. арк. 9,67. Умовн. друк. арк. 8.835.
Тираж 115 000. Зам. 373. Ціна 45 коп.
Видавництво «Веселка», Київ, Басейна, 1/2.
Книжкова фабрика «Атлас» республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР.
Львів, Зелена, 20.