Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, стр. 105

І ще одне: я цілком свідома, що в мене були для цього ті можливості (чи маю назвати їх привілеями?), яких у моїх попередників, з огляду на обставини української історії XX ст., ніколи не бувало. А така свідомість зобов'язує.

Далі — то вже справа фахівців: істориків, релігієзнавців, літературознавців, яким і належиться піднімати з архівів на світло дня нашу «затоплену Атлантиду».

Втім, один архів я таки відвідала, влітку 2004-го, — відділ газетних фондів бібліотеки Віденського університету. Мені муляла незагоджена цікавість — які саме «дописі» (відомо, що була принаймні одна «статейка» [929]!) писала Леся Українка для віденського тижневика «Die Zeit», у 1894—1904 pp. найпопулярнішого друкованого органу австрійської (і не тільки!) інтеліґенції, — там друкувалися Рільке й Томас Манн, Іван Франко і Стефан Цвайг, Ремі де Ґурмон і Ґрація Деледда, і Лесю Українку редакція теж запросила до співробітництва [див.: 11, 367]. Одначе, на моє розчарування, нічого за підписом Лесі Українки, ані Лариси Косач на фотоплівках не виявилося, — чимало матеріалів «Die Zeit» містила під псевдонімами: К., Observator… Піди вгадай, за якою з цих масок може ховатися Леся Українка, коли не знаєш навіть, про що вона писала! Був би на моєму місці, — безпорадно думала я, вдивляючись у мигтючий жахливим, незвичним для ока ґотичним шрифтом екран проектора, — порядний германіст, він би, напевно, потрапив упізнати стиль письменниці, за зразком тих її німецькомовних текстів, що нам відомі, — «Das Brief ins Weite», листування з німецькими й австрійськими адресатами… І тут я схаменулася: Боже мій, та яке ж німецьке листування, де воно, хто його коли шукав? І коли це в нас Лесею Українкою всерйоз займалися германісти (романісти, античники, медієвісти, орієнталісти, потрібне підкреслити…), і про що я тут узагалі розмріялася — так, наче живу в культурній державі?..

…З архіву я вийшла з тоненьким рулончиком — копією одної з анонімних «Zeit»-івських статей, що впала мені в око. То був головний матеріал номера — на диво, якраз не про модні літературні й артистичні течії тодішньої Європи, а про «народні школи в Росії»: про дискримінаційну політику уряду щодо неросійських народів імперії, зокрема й про заборону «малоросійської мови в Україні». Навряд щоб це писала Леся Українка, — як на неї, у статті зарясно цифр, за анонімом явно знати чоловічу руку. Зберегти цю публікацію мені захотілося не з надії, що це може виявитися її текст, а з чисто емоційного відруху: я уявила собі, як узимку 1903 р. цей примірник «Die Zeit» розгортали Рільке, і Т. Манн, і М. Бубер, і 3. Фройд, і ще десятки передплатників, чиї імена нині складають золотий фонд світової культури, — і як вони пробігали очима ці самі рядки про «kleinrussische Sprache», якою «in der Ukraine» не мають права вчитися українські діти… Що ж, принаймні  ц е  право за минулі звідтоді сто років українська культура, у висліді тяжких мук і кривавих боїв, сяк-так відвоювала.

Право мати — народні школи. І літературу — для них-таки.

Або, як пояснював українським письменникам незадовго до незалежности один тодішній ідеолог — «Пишіть так, щоб вас розуміли сільські вчителі», — а все, що більше того, — то, мовляв, від лукавого. Зрештою, якщо сільським учителям дати звання академіків, то може виявитися, що більшого вже й не потрібно, адже так?..

Ні. Не так.

Що я й спробувала довести.

А на чиєму боці правда — словами іншого класика мовивши, «чия правда, чия кривда, і чиї ми діти», — про це з остаточною певністю можна буде сказати тільки ще через сто років.

Покажчик імен

А

Аврахов Григорій 427

Агеєва Віра 76, 226, 233, 236, 249, 254, 261, 405, 406, 484, 513, 589

Адлерфельд Ґустав 381

Айхман Адольф 583

Аксельрод Павєл 347

Акунін Борис 10

Александр II 345

Александрова-Мордовець Віра 87

Алчевська Христя 123

Ангеліна Паша 56, 59

Андерсон Бенедикт 33

Андрєєв Даніїл 149, 242, 272, 360, 437, 479

Андрєєв Леонід 582

Андрусів Стефанія 39—41

Антоненко-Давидович Борис 129, 318, 543, 544

Антонич Богдан-Ігор 496

Антонович Володимир 219, 293, 294, 313, 317, 320, 321, 334, 336, 337, 383, 389, 424, 471, 522, 524, 592

Антонович Дмитро 418

Арберрі Артур Джон 159

Арендт Ганна 546, 547, 557, 568, 583

Ар'є Філіпп 104—107

Арій,єпископ 94

Арістотель 484

Ару Ежен 164

Афанасьєв Александр 273

Ахматова Анна 115, 137, 149, 401, 414, 452—454, 528

Б

Бадені Станіслав 313

Бажан Микола 461

Базилевський Володимир 131

Байнем Каролін 173

Байрон Джордж Ґордон 399, 413, 414, 558, 559, 562, 590

Бакунін Міхаїл 301

Бальмен Яків де 304

Балюз Жан Казимир де 329, 330

Баранович Лазар 354

Барзобогата-Красенська Ганна 380

Бауер Фердінанд 224

Бахман Інґеборґ 215,392

Бахтін Міхаїл 436

Бежан Мішель 164, 461

Бенцман 48

Берві-Флеровський Василь 300

Берґман Ернст 80

Бердяєв Ніколай 170, 415, 500, 525, 535—537

Бердяєв Сергій 537

Бердяєва Єлена 537

Бернар Клервоський 163, 165

Бертельс Євгеній 159

Бетговен Людвіґ ван 461

Биковська Лена 470

Биковська Марія 144, 470

Бібіков Дмітрій 305

Білозерський Василь 297, 306, 320, 568

Бічер-Стоу Гарріет 562

Блаватська Олена 166

Блок Александр 269, 548, 578

Богачевська-Хом'як Марта 427

Борецький Йов 333

Борисов Юрій 396

Борон Робер де 248, 257

Борхес Хорхе Луїс 10, 90, 181, 582

Браун Ден 156, 215

Брінґс Феліція 140

Брод Макс 80

Бродський Йосиф 110, 404, 457, 499, 576

Брокгауз Фрідріх Арнольд 550

Бубер Мартін 613

Бузина Олесь 577

Буковський Владімір 220

Булґаков Сєрґєй 415, 499, 503, 518, 519, 537

Бульгоф Інґе 278

Бунін Іван 528

Бурбони 465

В

Ваґнер Ріхард 243, 251, 252, 254, 255, 257, 461

Вайсман Авґуст 68, 168

Валіцький Анджей 298,501

Валуєв Пьотр 293, 590, 591

Васильченко Степан 602

Велс Герберт 220

Веретельник Роман 98, 233, 236, 254, 255, 398, 405—407

Вернадський Володимир 334

Веселовська Анна 171

Винниченко Володимир 77, 130, 269, 336, 473, 481, 501, 509—511, 514, 516, 558—560, 579

Вишневецький Дмитро 416

Вишневський Гедеон 356

Вікліф Джон 439

Віктор-Емануїл, принц Італії 313

Вілінський Олександр 418

Вільде Ірина 125, 572

Вінграновський Микола 526

Вінтер Сюзен 140

Вітренко Наталя 45, 425, 595

Владислав IV 330

Возняк Тарас 254

Волошин Максіміліан 125

Волховський Фелікс 47

Вольтер 315

Вольфрам фон Ешенбах 248, 252, 263

Вулф Вірджинія 113, 135, 146

Вулф Наомі 513

Г

Гаджилова Ганна 468

Габсбурґи 520

Гайдеґер Мартін 546, 568

Гайне Гайнріх 284—289, 374, 375, 479

Гакслі Олдос 220

Галятовський Йоаникій 354, 355

Гамбарашвілі Нестор 100, 284

Ганкевич Микола 521, 551, 552, 562, 563, 569

Ганссон-Бьотіус Карола 269

Гаскінс Сюзен 190,196

Гауптман Ґергарт 228, 233, 257

Геґель Ґеорґ Вільгельм Фрідріх 186, 209, 224, 271, 272, 310, 454, 455, 473, 480, 584

Гейзінга Йоган 249, 354, 371, 486

Гемінґвей Ернест 127, 130, 176, 459, 484

Генріх IV 602

Гермайзе Осип 308

Герцен Александр 304, 346

Герцль Теодор 432

Гессе Ґерман 215, 425

Гітлер Адольф 371, 573

Гнатюк Володимир 281, 375

Гоголь Микола 128, 129, 258, 304, 311, 332, 344, 351, 354, 358, 532, 535, 536

Голобородько Василь 384

Гомер 429

Гончар Олесь 53, 54, 57, 62—65, 67, 78, 97, 302, 395, 396, 419, 420, 472, 475, 476, 561, 594—596, 598, 599, 603