Країни свiту. Азія, стр. 28

Самі кіпріоти називають це місце «мертвим містом»: тут ніхто не живе вже багато років, починаючи з того моменту, як турки вигнали звідси місцевих жителів. Тепер Фамагуста, яка колись була великим курортним містом з тисячами будинків і десятками прекрасних готелів, потихеньку перетворюється на безлюдні мальовничі руїни.

Олімпійська лагуна

Сьогодні ніяких страхіть ви тут не побачите. На Кіпрі можна встати посеред глухої ночі й вирушити світ за очі: злочинності тут практично не існує. Ви можете в будь-якому місці залишити свої речі й піти перекусити: валізи ваші ніхто й пальцем не торкне. А багато магазинів взагалі виставляють свої товари на відкритих вуличних стендах, які навіть не видно з приміщення.

Ось тільки потрапити на турецьку територію не просто. Річ у тім, що при подоланні цього «кордону» туристові у паспорт ставлять спеціальний зелений штамп. Так от, якщо ви його отримали - вважайте, що з Кіпром доведеться прощатися. Причому назавжди. Бо на грецьку частину острова вас не пустять, як «співчуваючого» ворожому табору.

Побувати на Кіпрі і не завітати до Ай-Напи - повний нонсенс. Це маленьке селище швидко перетворилося на курортне містечко, де проходить шоу «Танцюючих фонтанів». Аякщо комусь набридне загоряти на пляжі, хлюпатися в морі, танцювати на дискотеці, дивитися на знахідки археологів, можна вирушити на білій яхті в подорож - ловити рибу (для цього часто використовуються човни зі скляним дном). Або у великий акваріум, де зібрано багато мешканців моря, який оточує чудовий парк з екзотичними тваринами. Потім варто податися до аквапарку (найкращі з них розташовані в Ай-Напі, Лімасолі). Туризму в республіці приділяється особлива увага на найвищому державному рівні. Усі права приїжджих надійно захищені.

Кіпр - місце, де ви на власні очі побачите різкі контрасти - прохолодні кедрові ліси спускаються тут до золотих гарячих пляжів, а гомін і вирування життя сучасних космополітичних міст чергується зі спокійним тихим плином часу невеличких охайних селищ, де туристи обов’язково купують дивовижно смачний сир, парну баранину та густе молоко. У маленькій таверні можна подивитись, як місцеві жителі танцюють сіртакі. Крім того, на Кіпрі існує справжній культ гарного вина: воно не дурманить голову, а наповнює людину енергією та силою. Простота тутешніх будиночків якось непомітно змінюється вражаючим багатством готелів, які туляться мало не до самого моря. Подорожувати тут на диво легко й приємно: на острові існують не тільки старі дороги, але й сучасні автомагістралі.

Місцеві свята залишають по собі добрі згадки. Крім православних Різдва, Великодня, свята Трьох волхвів - Єпіфанії - тут залюбки згадують свята глибокої давнини. У травні на острові відбуваються Анфестерії - давньогрецькі торжества на честь Діоніса та квітучої природи, у вересні - Свято вина; Катаклізмос - свято води - з часом перетворився на згадку про ковчег старого Ноя. Фестивалі пісень, танців, стиглих фіг. Вибір дуже широкий!

Дев’ять тисяч років налічує історія цього фантастичного острова. Але він залишається таким же, сповненим бажання жити й радіти сонцю, як і в ті часи, коли на берег біля Пафоса вийшла богиня любові. Може, духи-хранителі Кіпру й справді вночі плавають навколо «скелі Афродіти», щоб зберігати силу й протистояти владі часу?

Киргизстан - країна вражаючих контрастів

Киргизстан, або Киргизька Республіка знаходиться у північно-східній частині Центральної Азії. Вона межує з Казахстаном на півночі, Китаєм - на сході та південному сході, Таджикистаном - на південному заході й Узбекистаном - на заході. Населення Киргизстану становить 4,6 млн чоловік. Бішкек - столиця Киргизької Республіки (641 тис. мешканців), є найбільшим містом країни. Другим за величиною містом є Ош. Державна мова - киргизька, грошова одиниця - сом.

Киргизстан вражає контрастами. Це країна могутніх гір, укритих вічними снігами, та альпійських луків з розсипом квітів; країна бурхливих гірських рік з пінистими водоспадами та степів, країна блакитних озер і зелених долин. Тут винятково сприятливі курортно-кліматичні умови.

Засніжені верхівки Ала-Тоо

Хоча сама територія Киргизстану не така вже й велика (198,5 тис. км²), «об’єму» їй додає гориста місцевість. Більша частина країни входить до гірської системи Тянь-Шаню, і тільки крайній південний захід належить до Паміро-Алаю. Найвища вершина - шпиль Перемоги, або ще її називають ДженгишЧокусу (7349 м), розташована в Тянь-Шані на сході країни, на кордоні з Китаєм. Між хребтами Кюнгей-Ала-Тоо та ТерскейАла-Тоо знаходиться міжгірська западина, дно якої зайняте великим озером ІссикКуль, так званим «Киргизьким морем». На північ від Киргизького хребта розташована передгірна Чуйська западина, найбільш освоєна та густонаселена частина республіки.

У верхньому ярусі гір вічні сніги та льодовики займають приблизно 4 % території країни, що становить близько 8 тис. км². Це значно більше площі льодовиків Кавказу й Альп, разом узятих. У льодовиках зберігається така величезна кількість прісної води, що на площі, рівній площі республіки, вони могли б утворити триметровий шар води. Снігова лінія на хребтах розташовується на висотах близько 3-4,5 км. Найбільшими льодовиками Киргизстану є Південний Інильчек довжиною 59,5 км та Північний Інильчек довжиною 38,2 км, вони ще мають кілька льодовиків-приток.

Крім того, гірська система Тянь-Шань багата на водні ресурси і є основним постачальником вологи для навколишніх рівнин. Великі річки - Чу, Нарин та Талас - беруть початок у високогір’ях. Чу протікає на півночі країни, вона є ніби кордоном між Киргизстаном та Казахстаном завдовжки 145 км.

У межах Киргизстану нараховується понад 3000 озер, у тому числі мальовниче озеро Іссик-Куль - одне з найбільш глибоких у світі. Його максимальна глибина 668 м. Озеро здається величезним дзеркалом, що здатне охопити всю велич гір, відбитих у ньому. У перекладі з киргизької Іссик-Куль означає «гаряче озеро», чи з давньотюркської - «священне, заповідне озеро». А за красою воно таке чарівне, що місцеве населення називає його «Перлиною Киргизстану».

Країна має континентальний клімат. Але західні та північні схили гір одержують велику кількість опадів. Вона збільшується з висотою до 5000 м. На великих висотах волога випадає у вигляді снігу, до речі, тут навіть улітку можливі заморозки. Середні температури січня коливаються від -2° до -8 °C в долинах та від -8° до -20 °C в горах. Іноді у високогір’ях середня січнева температура становить близько - 28 °C. Літо жарке та сухе, із середніми температурами липня в долинах від +20° до +27 °C, у середньогір’ях від +15° до +17 °C, а у високогір’ях +5 °C та нижче.

Флора Киргизстану дуже розмаїта. На території країни вона представлена різними видами рослинності: центральноазіатські, індогімалайські, північні та передньоазіатські й, звичайно, тянь-шань-алайські. Для Тянь-Шаню характерна наявність лісового поясу тяньшанської ялини, який вище переходить у субальпійські луки. У північній гірській місцевості Ферганської долини збереглися горіхові ліси. У високогір’ях поширені луки, на яких протягом багатьох років влітку пасли овець. На найвищих рівнях рельєфу багато кам’яних розсипів. Трав’янисті рослини там украй нечисленні, звичайні мохи та лишайники. У передгір’ях поширені пустелі, напівпустелі та сухі степи, на зміну яким вище приходить чагарникова рослинність та рідколісся.

Гірське озеро Саричелек

У високогір’ях живуть гірський козел теке, гірський баран архар, барс, кам’яна куниця, червоний вовк, сірий та червоний гірські бабаки. У лісовому гірському поясі мешкають косулі, вовки, горностаї, кабани, рисі, бурі ведмеді, лисиці, куниці. Для степових районів характерні численні види гризунів, у тому числі жовтий ховрашок, великий тушканчик, різні плазуни, з копитних - джейран, із птахів - куріпки, дрохва та ін. Деякі тварини Киргизстану (сніжний барс, бабак Мензбира, джейран, червоний вовк, сірий варан) занесені в Червону книгу Міжнародного союзу охорони природи.