Країни свiту. Азія, стр. 20

Неподалік від столиці можна подивитися на класичний зразок арабського караван-сараю, побудованого для захисту караванів від нападу розбійників та просто для відпочинку подорожан. Каср (палац) Харана виник на місці зруйнованого грецького, римського або візантійського укріплення. Скільки років він владарює над пісками - невідомо, однак один із численних записів на стінах зроблений у 710 році. Квадратна будівля з внутрішнім двором для верблюдів та інших тварин давала притулок одночасно 400 особам. Двері зачинялися на ніч, а за пустелею можна було спостерігати через вузенькі вікна-бійниці.

Одне з найдавніших міст Йорданії, Джераш (Гераса) заслуговує на назву «східної Помпеї»: у 749 році, під час небувалої сили землетрусу, його зруйнував сель, що зійшов з розташованих поблизу гір. Місто виявилося законсервованим і напрочуд гарно збереглося. Тут можна побачити 17 візантійських церков, два амфітеатри, декілька вулиць, обабіч яких установлені колони, величну Тріумфальну арку. Про грандіозні будівлі Джерашу можна прочитати ще у Флавія в «Іудейських старожитностях». Вражає один не зовсім зрозумілий факт: у місті на момент катастрофи не залишилося жодної людини.

Величезний замок хрестоносців, один з найбільших на Близькому Сході, був побудований християнськими лицарями в 1142 році в місті Керак. Пізніше грандіозна будівля неодноразово перебудовувалася й міняла господарів. Фортеця збудована в прекрасній гірській місцевості на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Під нею розкинулося невеличке містечко Керак. Там збереглися кілька гарних мечетей. А одна з табличок стверджує, що саме тут покоїться Ной.

Мадабі, «місто мозаїк», якому вже понад 4500 років. Тут є прекрасний археологічний парк та музей мозаїки. Найбільш відома мозаїчна мапа Святої землі, виготовлена за часів імператора Юстініана. Вона викладена на підлозі грецької православної церкви святого Георгія. На тому фрагменті, який зберігся до наших днів, можна побачити Єрусалим, Єрихон, Наблус, Мертве море, річки Ніл, Йордан та інші об’єкти, більшість з яких існує й досі.

Тепер піднімемося на гору Небо. Вона підноситься над Йорданською долиною на 833 метри. На її вершині залишилися руїни церкви, побудованої ранніми християнами, та монастир (V ст.). За легендою, саме тут знаходиться могила Мойсея: через 40 років після втечі з Єгипту пророк піднявся на гору, звідки Господь уперше й востаннє показав йому землю, куди йшов єврейський народ. Місія Мойсея була виконана, і він помер прямо на вершечку гори Небо, а його співвітчизники поховали пророка в таємному місці біля підніжжя гори. Так це чи ні - насправді не знає ніхто. Одначе меморіал Мойсея, збудований тут, постійно відвідують туристи.

Куточок узбережжя Мертвого моря

Коли Папа Римський відвідував Йорданію з офіційним візитом, він передовсім побував на місці, де хрестився сам Ісус. Останні археологічні дані стверджують, що хрещення відбулося не в самому Йордані, а на його притоці у Ваді Харар - невеличкій сезонній річці, яка впадає в Мертве море. Жоден турист не минає також фортецю Мукаввір, де колись знаходився палац Ірода Великого і де син останнього, Ірод Антіпа, стратив Іоанна Хрестителя.

Одначе Йорданія становить інтерес не тільки пам’ятками минулого. Національний парк Ваді-Рам, природний заповідник, - місце, яке балансує на межі реальності. Це - величезна пустеля, примхливо прикрашена піщаними дюнами та гігантськими темними скелями, прорізаними каньйонами. А поряд з парком розташувалося бедуїнське селище.

Акаба - чудовий курорт на березі Червоного моря. Кришталево чиста вода та нечувано розмаїтний підводний світ ще нікого не залишали байдужим. У місті зберігся величний фасад старовинного османського форту.

Мертве море - унікальне природне явище. Враження воно справляє дуже сильне. На березі всюди - мармуровий наліт солі, пісок від неї аж липкий. Тут не живуть риби, птахи, не можна побачити катер чи човен, у цій мертвій місцині жодного разу не виникало поселень.

Люди завжди боялися страшної і якоїсь неприродної води, яка поглинула два біблійні міста: Содом і Гоморру. Врятуватися, за легендою, зміг тільки Лот із родиною. Він деякий час переховувався в печері на березі. Араби досі називають це море Лотовим. Тільки в XIX ст. один з німецьких дослідників відважився занурити руку в це майже потойбічне водоймище. Вода виявилася дуже густою й досить відворотною, вона на 30 % складається із солей брому, магнію, калію, кальцію, натрію, хлору. При такій концентрації речовин тут просто не може існувати життя! Але лікувати Мертве море може. І дуже гарно. От уже справді - мертва вода з казок! Крім того, важка солона вода не дає можливості плавати й пірнати, зате дає змогу напівлежати чи сидіти. Загрози потонути в Мертвому морі просто не існує!

Подорожувати Йорданією дуже цікаво й спокійно: в країні немає злочинності, тероризму, тут ніхто не чув про мафію, алкоголю місцеві жителі не вживають. Йорданці дотримуються давніх традицій, що йдуть від кочівників-бедуїнів. Хоча самих «синів пустелі» залишилося тільки 40 тис., і з кожним роком ця цифра зменшується.

Ірак - нащадок Месопотамії

Повне найменування країни - Республіка Ірак (Аль-Джумхурія аль-Іракія). Вона знаходиться у Південно-Західній Азії. Загальна площа країни становить 444 тис. км². Кількість населення - 23,2 млн людей. Столиця - Багдад (4,5 млн мешканців). Головні адміністративні одиниці Іраку - мухафази (провінції). Вони поділяються на кази (округи) і нахії (райони). Усього налічується 18 мухафаз, три з яких - Дахук, Ербіль і Сулейманія - створюють Курдський автономний район на півночі країни. Державною мовою в Іраку є арабська, а грошовою одиницею - іракський динар.

Відповідно до біблійного переказу, земний рай перших людей до гріхопадіння зрошувався чотирма річками, пойменованими в другому розділі Книги Буття. Якщо місцезнаходження річок Фісона і Геона залишається поки що нез’ясованим, то положення Євфрату і Тигру не змінилося, тому можна думати, що рай знаходиться в межах Іраку. Можливо, саме тому сюди з давніх часів приходили різні племена і створювали могутні держави.

Одна з числених демонстрацій протесту проти військової присутності США в країні

Ця земля колись звалася Межиріччям, або Месопотамією. Тут існували великі царства - Вавилонське, Аккадське (воно було більшим за Давній Єгипет), Ассирійське, Ур. Ще й досі туристи можуть побачити палац Навуходоносора II, ворота Іштар… Межиріччя - один з найдавніших культурних та сільськогосподарських центрів у світі.

Вуличний торговець

На межі IV-III тис до н. е. в Месопотамії з’явилися перші зрошувальні системи. Тут збереглися документи, у яких відбиті події, які в Біблії називають Великим потопом (люди жили на цих землях задовго до нього). Перша збірка законів була складена близько XXIV ст. до н. е. І, нарешті, саме тут мешкали давні шумери, які створили знаменитий ієрогліфічний алфавіт, який став однією з найцікавіших загадок для сучасних учених. Це письмо, яке іноді називають клинописом, проіснувало близько трьох тисяч років і стало основою алфавітів сусідніх країн.

У VII ст. на землі, що нині входять до складу Іраку, прийшли араби. Вони принесли свою писемність, свою мову та релігію - іслам. Майже тисячу років після цього Ірак розвивався як мусульманська держава. Потім, із XVII ст. до кінця Першої світової війни, він входив до Османської імперії. Після війни іракські землі були окуповані англійцями, згодом було створено королівство Ірак, яке цілком залежало від Великої Британії аж до 1958 року. Молода держава, яка стала республікою, виявилася дуже неспокійним сусідом. Ірак конфліктував з Іраном, намагався захопити сусідній Кувейт, але після воєнної операції багатьох країн (на чолі з США), яка мала назву «Буря в пустелі», був змушений вивести війська з Кувейту. Зовсім недавно історія повторилася: війська США знову вторглися до Іраку, на цей раз - у зв’язку із боротьбою з міжнародним тероризмом. Нині країна поступово відроджується.