Серія КОМПАС видавництва "Молодь", стр. 2

У центрі науково-фантастичного роману “Невидимець” Герберта Уеллса — образ талановитого вченого Гріффіна, що зробив чудове відкриття і загинув у боротьбі з буржуазним суспільством. Ученого цькують тільки за те, що він “не схожий на інших”, прагне чогось незвичайного, здатний на сміливий політ думки.

Буржуазне оточення завдало Гріффіну великого зла, примусивши його принести в жертву науковому успіху свою душу. В життєвій боротьбі вчений розгубив рештки людяності. Він стає вбивцею-маніаком, що мріє про владу над людством. Загибель Гріффіна — закономірний кінець усякої “надлюдини”, що намагається підкорити собі суспільство.

«Двоє межи людьми» — психологічна пригодницька повість, в основі якої лежать реальні факти.

Два неповнолітні хлопці вчинили тяжкий злочин. Глибоко розкриваючи психологію дійових осіб, аналізуючи їхнє життя, їхні інтереси, стосунки з людьми, автори показують, як формується характер людини і як, залежно від того, складається її доля.

«Дитинство моє, щиро кажучи, було безрадісне. Жар, марення, безсоння, тяжкі дні, нескінченні ночі», — згадує про себе англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). Щоб якось розважитись, хлопчик обкладав свою постіль іграшками і придумував різноманітні ігри. Любов до ігор Стівенсон зберіг на все життя. Уже в зрілому віці, хворий на туберкульоз, змушений майже весь час лежати в ліжку, — дома, Стівенсон затівав захоплюючі ігри із своїм пасинком. Вилізши на горище, він накреслив на підлозі карту уявного острова і вигадав дуже цікаву історію про піратів та багатий скарб. Так народився всесвітньовідомий роман «Острів Скарбів» — захоплююча, повна незвичайних пригод історія про пошуки скарбів, яка вимагає від героїв не тільки гострого розуму, винахідливості, догадливості, але й безприкладної хоробрості, благородства і почуття товариськості.

Стівенсон написав багато книжок — повістей, романів, новел, віршів, критичних статей, нарисів.

Уродженець Шотландії, він майже в усіх своїх творах оспівував її, а найулюбленіші його герої — бідні, чесні, відважні шотландці. В усіх творах письменника відчувається його любов до людей, бажання дати їм радість.

Відомий російський письменник, один із зачинателів науково-фантастичного жанру в радянській літературі, Олександр Бєляєв — автор багатьох захоплююче написаних оповідань та романів. Найпопулярніші з них — «Людина-амфібія», «Стрибок у ніщо», «Голова професора Доуеля», «Зірка Кец» та інші.

У науково-фантастичних романах «Продавець повітря», «Людина, що знайшла своє обличчя», «Аріель», письменник гостро таврує хижацьку суть капіталізму.

Соціально-філософський і науково-фантастичшій роман “Туманність Андромеди” — перша в радянські й літературі спроба намалювати всеосяжну картину життя високорозвиненого комуністичного суспільства. Письменник показує різносторонньо і гармонійно розвинених людей далекого майбутнього, які керуються у своїх думках та діях високою етикою гуманізму.

Крім роману “Туманність Андромеди”, у книжці вміщено ряд науково-фантастичних та пригодницьких оповідань письменника.

У цій книжці вміщено широко відомий роман Беляева “Людина-амфібія”, а також оповідання “Білий дикун”, в якому протиставлено світлу людську природу похмурій капіталістичній цивілізації, “Мертва голова”, де на тлі робінзонади зображено виродження вченого, що поставив себе поза суспільством, і “Хойті-Тойті” — із серії оповідань “Винаходи професора Вагнера”, присвячених дивовижним відкриттям сміливого й талановитого вченого.

В основу повісті лягли достовірні події і факти, що мали місце в Польщі у 1946–1947 роках. З дозволу керівництва органів управління держбезпеки я ознайомився із справами, позначеними шифрами «Кришталеве дзеркало» та «Дунай», завдяки чому з'явилася ця повість, яка, сподіваюся, зацікавить читачів. Персонажі її не вигадані, я лише змінив їхні імена. Деякі сторінки книжки — це справжні документи й донесення, взяті мною із справ. Я не торкався тільки тих подій, що могли б видатися читачам занадто вже неймовірними. Обставини захоплення ватажків банди насправді були набагато драматичнішими, ніж ті, що їх я описав у повісті. Я обмежився тут розповіддю тільки про одну подію…

Збігнєв Ненацький