Народные русские сказки А. Н. Афанасьева в трех томах. Том 3, стр. 64

№470 [429]

Не про?дав мужик вола в губерніi і веде додому, закинув йому ланцюг [430] на роги; а москалі відрізали ланцюг да прив’язали свого брата москаля, а вола повели знов на ярманок у губернію. Ото прив’язаний москаль як смикне [431] за ланцюг, мужик і оглянувся і баче, що замісць [432] вола прив’язана служба [433]. «Що се таке?» — кає сам собі. А москаль кає йому: «Пусти меня, мужичок! За што ты меня привязал, ведь я тебе ничаво не сделал». Мужик спугався да і ланцюг упустив, а москаль тим часом взяв да утік [434]. Вернувся знову мужик в губернію і баче, що його вола москалі вже продають на ярманці, а знакомий чоловік з iх же села торгує того вола; ото він підійшов до нього да й кає: «Эй, брате, не купуй сього вола! Се не віл, а манія: от тепер він зовсім як віл, а виведеш за губернію, то й стане служба!»

№471 [435]

Приiхав Грицько у Москву і став біля дзвониці [436] Великого Івана да галкі й щита, а на ту біду йде москаль да й пита Грицька: «Што ты, хахол, делаешь?» — «Галки? щитаю, господа служба!» — «Как, што? Га?лки считаешь?» — «Еге!» — «Как же ты смеешь казенные галки считать, а?» — «Хіба ж вони справді казьонні?» — «А ты, безмозглой, и энтаво не знал! Пойдем в полицию». — «Да за що, господа служба, в поліцію?» — «Как за што? За галки». — «Да помилуйте!» — «Што тут с тобою толковать, пойдем, говорят; а не то за шиворот потащу!» — «Да помилуйте-бо! Може, вам грошей треба?» — «А сколько ты галок насчитал?» — «Да усього тільки два десятка». — «По гривне за штуку!» — «Да звольте ж, тільки помилуйте!» Поліз у кишеню [437] Грицько, достав мідяків пригош [438], відщитав москалеві два рублі, да мерщій [439] від нього, прибіг до своiх да й сміється. «Чого се ти смієшся?» — питаються його хлопці. «Ких, ких, ких! Оце обдурив москаля; кажуть, що москаля не обдуриш; я нащитав гало?к може сотні з дві, а сказав йому тільки двадцять!»

№472 [440]

Біжить мужик, а навстріч йому іде москаль; мужик і пита у москаля: «Москалю, москалю! Чи не находив ти торбинки [441], а в торбинці виторопок [442] да дві паляниці?» — «Што?» — «Чи не находив ти торбинки, а в торбинці виторопок да дві паляниці?» — «Нет, я нашел мешок, а в мешке заяц да две ляпешки». — «Ні, — кає мужик, — се не моє».

№473 [443]

Москаль побачив, що у мужика на горищі [444] вісе сало, да тихесенько й поліз, щоб то, бач, його зняти. Зняв сало, да вмісці з салом як загуркотить [445], бо стеля [446] була у хаті уже трухлява [447]. Ото він і впав у хату, а у хаті чоловік з жінкою да з дітками вечеряли [448]. Шо тут робити москалеві? Він зараз скочив на ноги да і пита у мужика: «А што, брат, не были ль здеся наши колядники [449]?» — «Ні, не було?». — «А коли не были, так прощай!» І з сим словом москаль вибіг з хати. «Оце лихо! — кає жінка чоловікові [450], — мені здається, що у москаля було наше сало?» — «І то бач, — кає мужик, — а полізь лишень на горище да погляди». Полізла жінка, побачила, що нема сала, да й кає: «Нема, чоловіче!» — «Оле! Ну вже ж хоч москаль і вкрав сало, зато ж і сам страху набрався!»

№474 [451]

Йшов мужик з поля; підходе до своєі хати, зирк в вікно, а у хаті москаль цілує його жінку. Мужик мерщій у хату, а москаль примітив мужика да мерщій на покуття, вкрився — нібито спить. Мужик шасть у хату і баче, що москаль спить, а жінка порається біля пічки [452]. «Хіба ж то я нічо?го й не бачив!» — кає мужик. «А що ти там бачив?» — пита його жінка. «Як, що, бісова дочка!» — «За що ти лаєшся, вражий сину?» — «Як за що! Хиба ж я не бачив, як тебе москаль цілував». — «Коли?» — «Як коли?! Господа служба! Господа служба! — кає мужик москалеві. — Бач, нібито й спить! Оце лихо, в очі обдурюють!» — «Што за шум!» — кає москаль, придиряючи очі, — бач, хоче показати, що спав. «Як що за шум! А на що ви мою жінку цілували?» — «Када?» — «Як коли! Да зараз». — «Што ты, ошалел, што ли? Я к начальству пойду, пожалюсь, што ты мне покою не даешь; на ученье был, устал...» — «Да таки і підіть, господа служба! — кає жінка. — Пожалуйтесь на його. Се йому від п’янства так вздрілося» [453]. — «Оце лихо! — кає мужик. — Далебі [454] що сам бачив». — «Да што ты, одурел, што ли?» Мужик здвигнув плечима і дума: «А може мені й показалося». — «Как же ты видел?» — пита його москаль. «Да у вікно», — кає мужик. «А постой, я пойду погляжу».

Пішов москаль да і глядить у те саме вікно, у которе глядів і мужик, да і каже: «Вот и ты цалуешь!» — «Да ні, господа служба! Далебі-то що ні». — кає мужик, дивуючись. «Нет, брат, цалуешь!» — «Оце оказія! — кає мужик. — А ідіть ви, служба, у хату, а я ще піду подивлюсь». Москаль ввійшов у хату да знов став жінку цілувати, а мужик дивиться у вікно да кає: «Цілуєте, господа служба, далебі що цілуєте!» — «Вот я тебе говорю, што это окно так показывает!» — «А і справди, се вікно непевне [455], мороче воно нас з вами! — кає мужик, вхо?дючи у хату. — Треба забити його, господа служба! Бачите, що воно зачаровано».

вернуться

430

Цепь, обороть.

вернуться

431

Дернет, потянет.

вернуться

432

Вместо.

вернуться

433

Солдат.

вернуться

434

Убежал.

вернуться

435

AT 1683*. В AT учтены только русские тексты. Русских вариантов — 2 (Данный текст отнесен к русскому материалу условно), украинских — 2.

вернуться

436

Колокольни.

вернуться

437

В карман.

вернуться

438

Пригоршня, горсть.

вернуться

439

Скорее.

вернуться

440

AT 1699 B. Язык украинский. Анекдоты типа «Не поняли друг друга» учтены в AT в литовском, испанском, английском и русском материале. Русских вариантов — 1, украинских — 9, белорусских — 8.

вернуться

441

Мешка.

вернуться

442

Заяц.

вернуться

443

AT 1525 M* (Кража сала). Текст украинский. Сюжет, учтенный в AT только в русском фольклорном материале. Русских вариантов — 1, украинских — 8, белорусских — 3. Анекдот о краже сала вошел эпизодом в роман «Симплициссимус» Гриммельсгаузена, где получил ироническую трактовку, и известен по ряду литературных сборников, интермедиям, песенкам XVI—XVII вв., преимущественно немецким.

вернуться

444

На чердаке.

вернуться

445

Громко застучать; здесь: провалиться с шумом.

вернуться

446

Потолок.

вернуться

447

Дряблая, гнилая.

вернуться

448

Ужинали.

вернуться

449

Те, кто славят по дворам на праздник коляды.

вернуться

450

Мужу.

вернуться

451

AT 1423 (Чудесное окно). Язык украинский. В AT учтены многочисленные фольклорные тексты на европейских и турецком языках. Русских вариантов — 1, украинских — 3, белорусских — 1. Сюжет получил широкое международное распространение в литературе. Он известен, например, по «Декамерону» Боккаччо (9-я новелла 7-го дня) и в обработке других итальянских новеллистов (см. Rotunda, индекс K 1518) и по французским фабльо (см. Bedier, p. 468), а также по арабским литературным памятникам (см. Chauvin, VI, № 332, p. 175; VIII, № 69, p. 98).

вернуться

452

Возится, убирается около печи.

вернуться

453

Показалося.

вернуться

454

Ей, поистине.

вернуться

455

Необыкновенное.

вернуться

456

AT 1570*. Данный диалектный текст отнесен не к украинскому, а к русскому материалу условно. Другие варианты не отмечены. Украинских вариантов — 1.