Пригоди. Подорожі. Фантастика - 88, стр. 71
Тепер їх стало більше. Вони пропиляли, чи прогризли, чи якось проробили щурячу нору в замкнених вхідних дверях і тепер підходили, змикалися, щоб здійснити вбивство. Вони розсілися рядами на підлозі.
Крейн звівся на ноги, його постать людини зросту шість футів випромінювала цілковиту впевненість у собі. Він простягнув руку до раковини, і його пальці зімкнулись навколо шматка труби. Він зважив його в руці — це була замашна і важка зброя.
Після цього будуть нові, подумав він. І вони можуть придумати щось хитріше. Але це перший двобій, і я відступлю з честю, наскільки мене стане.
Він тримав трубу напоготові.
— Прошу, панове! — сказав він.
Переклад з англійської.
ЗМІСТ
ПОДОРОЖІ
Анатолій Михайленко. ЯК ВАМ ЖИВЕТЬСЯ ЗА ОКЕАНОМ?
Олександр Ємченко. І ЗЕЛЕНІ ПАМ’ЯТНИКИ ВАВИЛОВА
ПОДОРОЖНІ НОТАТКИ ПАВЛА ХАЛЕБСЬКОГО (АЛЕППСЬКОГО). Переклад М. Славинського
ПРИГОДИ
Януш Пшимановський. ВСІ І НІХТО. Переклад В. Бурбана
ФАНТАСТИКА
Людмила Козинець. БУЛО, Є І БУДЕ…
Наталя Паняєва. Я ЩЕ ПОВЕРНУСЬ ДО ВАС
Борис Штерн. ЗАГАДКА ЧОРНОГО МОРЯ
Олександр Костюк. ФОРМУЛА БЕЗСМЕРТЯ
Володимир Заєць. ВТЕЧА
Ігор Росоховатський. ДЖЕРЕЛА
Кліффорд Саймак. ДВОБІЙ. Переклад В. Корнієнка
Комментарии
1
Книга Павла Халебського, написана сірійським діалектом арабської мови, у XIX — початок XX сторіччя перекладалась англійською, російською, румунською та іншими мовами. Повний російський переклад розділів, що стосуються Росії та України, видав у 1896–1900 роках філолог-арабіст Г. А. Муркос. У цьому виданні друкуються уривки за даним перекладом; окремі місця уточнені за матеріалами досліджень А. П. Ковалевського та Я. Є. Полотнюка.
2
…розмежовує країну молдавську з країною козаків. — Павло Халебський називає Україну “країною козаків”, а українців — “козаками” чи “русами”, тобто русинами.
3
Напередодні четвертої неділі після п’ятидесятниці… — 1654 року субота напередодні “четвертої неділі після п’ятидесятниці” випадала на 17 (27 за новим стилем) червня.
4
…з часів появи гетьмана Хмеля… — тобто після обрання Богдана Хмельницького гетьманом на початку Визвольної війни.
5
Харадж — податок-данина з немусульманського населення в Османській імперії.
6
Нусайрітська віра — секта мусульман-шиїтів у північно-західній частині Сірії. Самаряни (самаритяни) — секта, що відділилася від іудейської релігії.
7
…нинішнього року казаки… присяглися цареві й підпорядкували йому свою землю. — Мається на увазі возз’єднання України в Росією згідно із рішенням Переяславської ради 1654 року.
8
…з божою поміччю перемогли. — Мова йде про облогу під Жванцем (Подолія) війська польського короля Яна Казимира об’єднаними силами селянсько-козацького війська і кримських татар (вересень — початок грудня 1653 року). В результаті зради хана Іслам-Гірея, який пішов на змову з Польщею, шляхетське військо уникло поразки.
9
…назвав… Хмелем, що їхньою мовою означає завзятий. — Це твердження Павла Халебського помилкове.
10
…оздоблюють себе і своїх коней крилами великих птахів. — Крила кріпились до сідел чи панцирів польських гусарів.
11
…котрий називався Федором і був перейменований Філаретом… — Федір Микитович Романов, у чернецтві Філарет (близько 1554–1633), перебував у полоні в Польщі з 1611 по 1619 рік. Арешт Філарета під час переговорів з польським представником під Смоленськом стався ще до обрання його сина Михайла царем.
12
…єзуїтів, чи то пак єзидів… — За співзвуччям назв автор зближує єзуїтів з єзидами — курдськими племенами, в релігії яких збереглись елементи язичництва.
13
…підсмаживши їх у вогні на залізних прутах… — Твердження про страту митрополита та єпископів не відповідає дійсності.
14
Тонун-козаки. — Очевидно, маються на увазі донські козаки, котрі підтримували тісні зв’язки із запорізькими козаками, нерідко розпочинали з ними спільні походи проти турків і татар.
15
…серед козаків з’явилися троє братів водночас… — Очевидно, автор погано осмислив почуті ним розповіді про селянсько-козацькі повстання різних років під керівництвом С. Наливайка та Г. Лободи. (1594–1596), Жмайла (1625), Тараса Федоровича (1630), Павлюка, К. Скидана і Д. Гуні (1637).
16
Він висвятив тоді для них митрополита, єпископів… — На прохання гетьмана реєстрових козаків Петра Сагайдачного ієрусалимський патріарх Феофан, який побував на Україні 1620 року, поставив київського православного митрополита і кількох єпископів. Це сприяло активізації противників унії, сили яких були обезглавлені після прийняття унії колишнім митрополитом і більшістю єпископів в українсько-білоруській православній церкві.
17
Козаки… примусили його повернути назад… — Мається на увазі битва під Хотином восени 1621 року, в якій вирішальну роль зіграло козацьке військо на чолі з гетьманом П. Сагайдачним.
18
Хміль… неодноразово посилав прохати допомоги у царя московського Олексія… — Починаючи з січня 1649 року Богдан Хмельницький відправив у Москву ряд посольств з проханням вирішити питання про возз’єднання України з Росією.