Країна Моксель, або Московія. Книга 1, стр. 85
Література
1. Карамзин Н. М. История государства Российского: В 12 т. — М.: Моск. рабочий, Слог, 1993–1994.
2. Родина. — М., 1993.
3. Родина. — М., 1994.
4. Валишевский К. Иван Грозный. — М.: ИКПА, 1989. — Репринтное воспроизведение издания 1912 года.
5. КлючевскийВ. О. Исторические портреты. — М.: Правда, 1990.
6. Ключевский В. О. О русской истории. — М.: Просвещение, 1993.
7. Соловьев С. М. Чтения и рассказы по истории России. — М.: Правда, 1989.
8. Иоанн де Плана Карпини. История Монгалов; Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны. — СПб.: Изд. А. С. Суворина,
9. Большая Советская Энциклопедия. — Изд. 3-е. — М, 1969–1978.
10. Федотов Т. П. Святой Филипп Митрополит Московский. — М., 1991. — Печатается по тексту УМСА PRESS. — Париж, 1928.
11. Українські новини. — Алматы, 1996–1998.
12. Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та Хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI–XVIII ст. — К., 1922.
13. Шахматов А. А. К вопросу об образовании русских наречий и русских народностей // Журнал Министерства народного просвещения. — СПб., 1899. — Апрель.
14. Афанасьев Ю. Взгляд из Москвы // Простор. — Алматы, 1998.
15. Солженицын А. Август четырнадцатого // Роман-газета. — М., 1991–1992.
16. Александр Невский // Серия «Защитники земли Русской». — Москва: Граница, 1993.
17. Владимир Мономах // Серия «Защитники земли Русской». — М.: Граница, 1993 г.
18. ТумилевЛ. Н. В поисках вымышленного царства. — СПб., 1994.
19. Гумилев Л. Н. Меня называют евразийцем. — Алма-Ата, Жалын,
20. РавичНиколай. Две столицы. — М.: Сов. писатель, 1982.
21. Народы России: Сб. — Париж, 1861.
22. Полонсъка-Василенко Н. Історія України (1900–1923 рр.). — К., 1991.
23. Храповицкий А. В. Памятные записки А. В. Храповицкого статс-секретаря Императрицы Екатерины Второй. — М.: В/о Союзтеатр СТД СССР, 1990. — Репринтное воспроизведение издания 1862 г.
24. Радищев А. Н. Путешествие из Петербурга в Москву. — М., 1989.
25. Литература и культура Древней Руси: Словарь-справочник. — М.: Высш. шк., 1994.
26. Заичкин И. А., Почкаев И. Н. Русская история от Екатерины Великой до Александра П. — М.: Мысль, 1994.
27. Щербина Ф. А. История Кубанскаго казачьяго войска: В 2 т. — Краснодар, 1992. — Репринтное воспроизведение 1910–1913 г.
28. ЛызловА. И. Скифская история. — Москва, 1990.
29. Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — СПб., 1908.
30. Костомаров Н. И. Две русские народности. — К., 1991.
31. Бушков Александр. Россия, которой не было. — М.: Олма-Пресс, 1997.
32. Кониський Георгій. Історія Русів. — К., 1991. — Перевидано за виданням: — М., 1846.
33. СічинськийВ. Чужинці про Україну. — К., 1992.
34. Английские путешественники в Московском государстве. — М.,
35. Скальковсъкий А. О. Історія Нової Січі, або останнього коша Запорозького. — Дніпропетровськ: Січ, 1994.
36. Труд. — М., 1998.
37. Кедров К. Все под одним Богом ходим // Известия. — М., 1997. — 12 июня.
38. Афанасьев Ю. Н. Пора перестать верить историческим мифам // Аргументы и факты. — М., 1997. — № 46Г.
39. Известия. — М., 1994. — № 12.
40. За чьим черепом пришла обезьяна? // Известия. — М., 1992. — № 50.
41. Аргументы и факты. — М., 1995, — № 2;№ 3.
42. Славянская трагедия // Труд. — М., 1998. — 29 мая.
43. Аргументы и факты. — М., 1994. — № 17.
44. Комсомольская правда. — М., 1997. — № 162.
45. Лужков Ю. На моих часах всегда Московское время: Интервью //Труд. — М., 1997.
46. Там, где русские соблюдают Шабад и справляют Пейсах // Известия. — М., 1988. — № 73.
47. КолесовЮ. Страсти вокруг Крыма // Труд. — М., 1995. — 8 апр.
48. Известия. — М., 1998. — № 76.
49. Аргументы и факты — М., 1998. — № 15.
50. Известия. — М., 1998. — № 73.
51. Комсомольская правда. — М., 1996. — 23 апреля.
52. Родина. — М., 1989. — № 12.
53. Позняк 3. Об опасности русского империализма // Известия. — М., 1994. — № 12.
54. Щеголихин И. Вынырнуть из омута дессидентского утопизма // Казахстанская правда. — Алма-Ата, 1994. — № 65.
55. Забыть о распрях // Труд. — М., 1998. — № 184.
56. Чуев Ф. Сто сорок бесед с Молотовым. — М.: Терра, 1991.
57. Савин А. Фавориты Екатерины П. — М.: Дело, 1912.
58. Короленко П. П. Двухсотлетие Кубанского казачьего войска {1696–1896). — Екатеринодар, 1896.
59. Дашкова Е. Записки 1743–1810. — Ленинград: Наука, 1985.
60. Хмельницька область // Історія міст і сіл УРСР. — К., 1971.
61. История Отечества: (Люди, идеи, решения). — М., 1991.
Володимир Броніславович Білінський
Народився 18 травня 1936 року на Поділлі. У 1959 році закінчив факультет «Мости і тунелі» Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. За розподілом поїхав працювати до Казахстану. З 1959 до 1996 року жив і працював у Караганді, де пройшов шлях від майстра до заступника начальника Главку. Будував мости на Казахстанській магнітці, на каналі Іртиш — Караганда, на шахтах Карагандинського вугільного басейну, на всіх автомагістралях і залізницях Центрального Казахстану. Під його керівництвом зведено мости в Караганді, Павлодарі, Кокчетаві. Темір-Тау, Джезкагані, Балхаші, Екібастузі, Шахтинську та інших містах. З 1982 року працював у системі Мінважбуду Казахстану на посадах заступника начальника Главку та начальника Главку. Був членом Колегії Держбуду Казахстану. У 1999 році повернувся в Україну. Проживає в Києві. Видав книги: «Страна Моксель» (2002). «Открытие Великороссии» (2004). «Страна Моксель, или открытие Великороссии» (2006). Друкувався в газетах: «Літературна Україна», «Українське слово», «Столиця», «Нація та держава».
Зміст паперового видання
Передмова ..... 3
Пролог ..... 10
Частина перша. «Великороси» ..... 11
Частина друга. Звідки походить Москва і Московія. .... 59
Частина третя. Початок «збирання землі російської» ..... 169
Епілог. Сучасні спадкоємці Золотої Орди ..... 313
Літератураі ..... 374