Лiкарськi рослини Прикарпаття, стр. 32
Збирають верхівки стебел з листками і квітками в період цвітіння (червень — вересень) коли рослина найбільш багата на діючі речовини. Для збереження їх максимальної кількості сировину швидко висушують у добре провітрюваному приміщенні без доступу сонячних променів.
Сон широколистий
(Pulsatilla Latifolia Rupr.)
Родина жовтецеві (Ranunculaceae)
Сон — одна з найпопулярніших ранньовесняних лісових рослин. Його великі дзвониковидні лілово-рожеві квітки є окрасою соснових та мішаних лісів.
Сон широколистий цвіте до розпускання листків. Як тільки розтане сніг, з товстого чорного кореневища починають відростати невисокі квітконосні стебла з поодинокими квітками на верхівці. Квітки надійно вкриті від весняних заморозків пухнастими листочками. Цвіте ця багаторічна світлолюбна рослина у квітні — травні, запилюється комахами. Після запилення квітки перетворюються у своєрідні пухнасті кульки, що складаються з багатьох сім'янок, які мають довгі пірчасті стовпчики. Листки з'являються після відцвітання рослини. Вони довгочерешкові, пальчасторозсічені, зібрані біля стебла у прикореневу розетку.
Сон ціниться як декоративна рослина, може прикрасити парки, лісопарки, сквери. Рослина має лікарські та фарбувальні властивості. Масове збирання для букетів призвело до знищення еону. Він потребує охорони.
Смородина чорна
(Ribes nigrum L.)
Родина ломикаменеві (Saxifragaceae)
З давніх-давен смородина чорна у слов'янських народів відома і як харчова, і як лікарська рослина. За цілющі властивості її культивують у різних країнах світу. Декоративна рослина.
Це — кущ заввишки 50-150 см, з пальчасте-лопатевими листками, які мають на нижній поверхні смолисті залозки, що надають рослині своєрідного аромату. Квітки зібрані пониклими китицями. Плід — чорна, пахуча, багатонасінна ягода.
Чорна смородина містить вітаміни С (від 80 до 400 мг%), Р, цукор, органічні кислоти.
Ягоди застосовують при простудних захворюваннях і для поліпшення апетиту. Листя входить до складу вітамінних зборів, їх використовують також проти золотухи і як прянощі.
Ягоди і листки рослини мають антимікробні властивості. Фітонциди, що містяться в них, знезаражують навколишнє середовище, а сік ягід зберігає бактерицидну дію протягом місяця.
Смородина — прекрасний полівітамінний засіб, вона тонізує серцево-судинну систему і дає ефект при лікуванні інфекційних захворювань з явищами геморагічного діатезу. Плоди і листя використовуються як потогінний і діуретичний засіб, а також проти ревматизму.
З ягід виготовляють варення, джеми й желе.
Розмножують поділом куща, відсадками та живцями. Вважається, що найпростіший спосіб — відсадками. При сприятливих умовах з них можна збирати врожай уже на другий рік після пересаджування на постійне місце. Заготовляють стиглі ягоди.
Суниці лісові
(Fragaria vesca L.)
Родина розові (Rosaceae)
Добре відомі з доісторичних часів. Вони були популярні в Середземномор'ї, про них згадують Вергілій, Овідій та ін. Лікувальні властивості вперше описав Апулей. Були популярні і в давніх слов'ян. У літературі стародавньої Русі описані як харчовий і лікувальний засіб.
Суниці лісові — багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки — трійчасті, прикореневі, з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу — сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні — червні. Плоди — численні сухі зернятка на ягоді. Останні з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво червоні.
Ростуть у лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих і трав'янистих схилах, зрубах.
Плоди містять цукри (до 10 %), лимонну, яблучну і саліцилову кислоти (1,6 %), дубильні й біологічно активні речовини, пектин, залізо, мікроелементи. Вони багаті на вітаміни: вітаміну С — до 60 мг%, каротину — 0,08, вітаміну Вг — 0,03, вітаміну В2 — 0,1, вітаміну К — 0,1 мг%. Листки містять вітамін С (100 мг%), їх вживають як сурогат чаю.
Суниці вживають як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні. Листки — при гіпертонії, корінь — від ревматизму, свіжі плоди — проти екземи. Використовують у гомеопатії та косметичній практиці.
Плоди і листки призначають і як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, маткових кровотечах, недокрів'ї.
Листки у вигляді чаю — для полоскання рота при поганому запасі.
Свіжі ягоди цілюще діють на організм людини. Та й у продуктах переробки суниці зберігають аромат і властивості свіжих плодів. Розмножуються насінням і вегетативно (надземними пагонами). Швидко розростаються, тому потребують постійного догляду.
Стиглі ягоди збирають в суху погоду, листки — під час цвітіння, обриваючи їх без черешків. Сушать на горищах або під наметом.
Талабан польовий
(Thlaspi arvense L.)
Родина хрестоцвіті (Brassicaceae)
Однорічна сиза рослина висотою 20–50 см. Листки цілісні, сидячі, довгасто-ланцетні. Квітки білі; чашолистки відлеглі від пелюсток. Плоди округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Цвіте в квітні — липні.
Росте на полях, городах, поблизу житла і вздовж доріг.
Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "сплющений щит", і пов'язана з формою плодів рослини. Видова назва в перекладі з латинської мови — «польовий».
Розмножується насінням. За літо дає 2–3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60–80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах грунту зберігає схожість протягом 9 років.
У насінні міститься до 30 % жирної олії, придатної для миловаріння і їжі. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості.
На Україні росте 7 видів талабану.