Ярославна

Автор:: Чемерис Валентин Лукич
Жанр:: Историческая литература
Серия:: Історія України в романах
Кол-во страниц:: 113
Просмотров:: 493

Название	Стр.
Валентин Чемерис Ярославна Роман-есе	1
Перед мовою – передмова Двадцять рядків, що принесли безсмертя	1
Частина перша «Медовий» поїзд Галич – Новгород-Сіверський	5
Кувала зозуля, кувала, Що вона вербоньці сказала? Сказала вербиці розвиться - Пора тому хлопцеві жен...	5
І Чи я в батька не кохана була? Єфросинія, галицька князівна, дочка Ярослава	5
II …І збирався він стати змієборцем на Русі – як Кирило Кожум'яка	15
III Ладо, ладо, ді-ді-ладо!. Княже весілля в Новгород-Сіверську	30
Частина друга На річці, на Каялі, званій у половців Сюурлій…[26]	38
Ходімо, княже. Їсть меча іржа, А княжих воїв – хліб та сіль від плуга. Хіба не наші огирі іржать. Чи...	38
І Ой кому, єси, дістанусь, кому ж тепер я дорога?	38
II І всі молилися і прохали прощення гріхів. І Руська земля залишилася за Шелом'янем…	46
III «Бачились ми з ворогом. Вороги наші оружно їздять…»	49
ІV Умикали русичі красних дівиць половецьких і добра багато взяли. І пастка захлопнулась	51
V А на третій день впали стяги Ігореві. І полонив його «муж на ймення Чилбук»	54
Частина третя За водою горе не пливе, горе з нами живе…	57
Звідтоді й по наші дні, як пишуться ці рядки – 2010 – минуло 825 років, стільки ж весен і стільки ж ...	57
І Путивль – місто на путі. І лунає голос Ярославни у Путивлі на валу…	57
II А раптом це – поетичний образ, а справжня назва річки Сюурлій?	62
Частина четверта І тому в них щастя і нещастя в житті вважається справою спільною	66
«…Ці племена (мова іде про слов’ян і антів – В.Ч.) не керуються однією людиною, але здавна живуть в ...	66
І «І зібрали половці увесь свій народ на руську землю»	66
II Путивль!.. Подивіться, це ж… це ж Путивль!	70
III Ігор вирішує тікати на Русь, де його чекає праця над «словом»	75
ІV «Розлились в землі Руській, розлились жалі…»	78
V «…І йшов він пішки одинадцять днів до города Дінця»	80
VІ Того ж року було знамення… Тьма настала по всій землі…	82
VII Ось тільки жити йому залишалося всього нічого…	83
Частина п’ята І Ярославна збагнула: скільки б вона віднині не тужила на валах Путивля, ладо її вже ніколи не повернеться до неї з полону смерті	89
Це – голос боротьби, безсмертності і слави, Як гімн вітчизни, гордо нам звучить. М. Бажан...	89
І А почав він свою пісню з плачу жони своєї, княгині Ярославни	89
II Йдучи на той світ, Кончак забрав з собою і весь свій народ	92
III «Свиснув Овлур за рікою…»	95
IV Скільки вона віднині не тужитиме на валах Путивля, він вже ніколи не повернеться до неї з полону смерті…	96
V І полетіла вона зигзицею над віками…	102
По мові – післямова	104
Епілог-1 Кінець князівства Ігоря Святославича	104
Епілог-2 Половецька ніч біля Каяли-Сюурлію	106
Епілог-3 Спасибі тобі, Ярославно, за плач, що серця окриля	109

Читать книгу В избранные

Оценки пользователей

Нравится Не нравится

О книге

Ярославна – одна з найвидатніших постатей Київської Русі, донька галицького князя Ярослава Осмомисла й жінка князя Ігоря Святославовича. Відомі й невідомі перипетії її життя та любові вже дев’ять століть хвилюють всіх, хто не байдужий до історії рідної країни. А взагалі-то «Ярославна» – це роман про княжі міжусобиці, що колись підірвали Русь і загрожують Україні зараз, це розповідь про віковічну боротьбу з кочівниками. Саме тому роман Валентина Чемериса переповнений динамічних і бурхливих пригод, пов’язаних з походом князя Ігоря. Автор скористався жанром роману-есе, що дозволяє позбутися традиційних обмежень і рамок, і виклав своє бачення тих далеких подій.

Отзывы

Отзывы на книгу Ярославна автор Чемерис Валентин Лукич

Нет результатов.

Ярославна

Новые книги

Последние комментарии

Помощь проекту