Тисячолітній Миколай

Автор:: Загребельный Павел Архипович
Жанр:: Роман
Серия:: Історія України
Кол-во страниц:: 204
Просмотров:: 476

Название	Стр.
Павло Загре...	1
...	1
Павло Загребельний ...	1
ВВЕДЕННЯ ПЕРШЕ СМЕ...	1
І пиха. Найостанніший голодранець копилив губу. Наші імператори знаються тільки з імператорам...	6
Я хотів ще за дня добратися до Плютів. Трави під снігами, квіти під снігами, голі чагар...	12
Нова віра рветься витіснити з серця віру давню, але людина легко і просто не піддається, вона...	17
Вік XVII ВВЕДЕННЯ ДРУГЕ ...	19
Заповідано ж ще першими святителями нашими: «Зорати Руську землю святим хрещенням, насіяти св...	25
Так без згоди самої церкви Київської, яка вже сім віків перебувала під благословінням вселенс...	30
Вік XX ВВЕДЕННЯ ТРЕТЄ ...	32
Я не встиг помітити, чи батько вже був на березі, чи ще зоставався на греблі, побачив його ті...	37
ПОЛЮВАННЯ НА ХЛЯСТИКИ ...	38
Майор Йотков стояв біля вікна і тихенько висвистував «Катюшу». — Так, — вмощуючись на д...	43
Ніколи не знав я такої жінки і ніколи не думав, що вона десь може бути. На війні людина не шу...	49
Оксані я тоді нічого не сказав, але жіноче серце вловлює загрозу й без слів, без будь-яких ви...	54
— Прибери й доглянь наше начальство. Ти це вмієш. Гидко було мені на душі і не хотілося...	59
Знов і знов розлунюється в тобі цей вічний голос держави, і немає ради, немає порятунку. Держ...	65
В приймальному залі вже був Попов, якого Козурін, за своєю хамською звичкою, не запросив сіда...	71
— Який то соціалізм, прошу пана, коли все в руках цього узурпатора Сталіна? Він готовий був о...	76
Капловухий тюхтій, тютя з полив’яним носом! До самого Оверата ми з Поповим не перекинул...	82
Тендітна Віра, гаразд відаючи, що означають звинувачення в утраті пильності, гірко плакала, а...	87
Пивоваров мовчки ганяв своїх рибок. Грубий мужлан, кістляві руки, червона загрубіла шкіра, ро...	93
ЗАЛІЗНІ ЗУБИ Ось і моє рідне село зметене вогн...	95
Я хотів утікати і ще міг утекти, а ці люди? Куди їм податися? Де порятуватися від рабського п...	100
Ми, темні й непросвіщенні діти робітників і селян, войовничі безвірники від народження і ще в...	106
— Ну, от. Найвища доблесть: синові написати донос на рідного батька. І це називається: жити б...	111
З Сиротою я познайомився два роки тому в цьому самому залі і, власне, на такому самому сабант...	117
— На ньому написано, що мій. Яке ваше діло до мого пістолета? Хто ви такі? — Хто ми так...	122
У приписах аноніма з 1561 року значиться: „Коли автор драматичний хоче сподобатися публічност...	128
Доносити на мене потреби не було ніякої. В степу тихо, трактор не гуркоче, не повзає по лану,...	133
Я черкнув у Галиній відомості, взяв конверт. Нічого особливого, звичайний розмір, білий колір...	139
— Коло змикається! — вигукнув професор і забігав по кімнаті.— Коло змикається! Пробачте, Мико...	144
МАСКИ А може, так і треба, щоб були тяжкі розс...	146
— А чим погано? Королівська яхта, прогулянка по великій українській річці в призахідному сонц...	151
— Що ж то воно за вождь, як слова не може вимовити? Хіба ж такому можна бути вождем? — ...	157
Як високодосвідчений адміністратор, Паталашка відповідно оформив усі ці вимоги й передумови, ...	162
— Отже й не всі, бо я одноосібно проти! Ви прекрасно знаєте, що в цій вашій книзі ніколи не б...	168
Він страждав одверто й навіть, сказати б, мазохічно. Черево не підпускало його ні до директор...	173
Щоб не гаяти часу на довгу подорож залізницею і пароплавом, я, за порадою Терешка, найняв на ...	179
ПРОВОДИ Мій с...	181
Професор зупинився, обвів рукою виднокрай, показав майже урочисто на кожного з «дідів»: ...	186
— Я не буду гарькати, але тебе, Миколо, засмоктала твоя агростанція. Це вже не земне, а чорно...	192
— А може, й не помста, — роздумливо промовив він, — може, це щось інше. Мабуть, ми створені т...	197
Далі можна було не слухати, та його ніхто й не слухав. Чиновний люд знав своє. — Як наш...	203
Примітки 1 ...	204

Читать книгу В избранные

Оценки пользователей

Нравится Не нравится

О книге

Тисячолітній Миколай — роман з незвичайним сюжетом. Це розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть — від часів князя Володимира до наших днів — не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом. У другій частині роману події відбуваються у повоєнний час.

Отзывы

Отзывы на книгу Тисячолітній Миколай автор Загребельный Павел Архипович

Нет результатов.

Тисячолітній Миколай

Новые книги

Последние комментарии

Помощь проекту