Поки прихильники сутінкової саги сумують над тим, що Стефані Маєр відклала завершення свого роману «Сонце півночі» (сповідь Едварда Каллена), її українська колега Дара Корній започаткувала власну сагу. Зазирніть у чорну душу темного безсмертного — і ви побачите там кохання, яке виточило лють. Сутінки спустилися на світ Чотирьох Сонць, коли лихий Стрибог, стоячи на Дівич-горі, віддавав накази нищити, палити все, що було дорого Птасі — на той час безпорадній дівчинці. Це згодом вона стане найсильнішою з світлих безсмертних і… пробачить йому, і покохає, і приборкає звіра… Але чому надзвичайну дитину ціною власного життя йому народить звичайна смертна жінка? Світло не може існувати без темряви, а інколи вони навіть закохуються одне в одного: Птаха — світла безсмертна, Стриб — темний. А от Мальва ще не визначилася, більше того — дівчина донедавна й гадки не мала про своє покликання і про те, чия кров тече в її жилах. До сімнадцяти років Птаха берегла її як зіницю ока, та вже час її квіточці розпускати пелюстки — чорні чи білі, новонароджена безсмертна обиратиме сама!
Отзывы на книгу Зворотний бік світла автор Корний Дара
Поки прихильники сутінкової саги сумують над тим, що Стефані Маєр відклала завершення свого роману «Сонце півночі» (сповідь Едварда Каллена), її українська колега Дара Корній започаткувала власну сагу. Зазирніть у чорну душу темного безсмертного — і ви побачите там кохання, яке виточило лють. Сутінки спустилися на світ Чотирьох Сонць, коли лихий Стрибог, стоячи на Дівич-горі, віддавав накази нищити, палити все, що було дорого Птасі — на той час безпорадній дівчинці. Це згодом вона стане найсильнішою з світлих безсмертних і… пробачить йому, і покохає, і приборкає звіра… Але чому надзвичайну дитину ціною власного життя йому народить звичайна смертна жінка? Світло не може існувати без темряви, а інколи вони навіть закохуються одне в одного: Птаха — світла безсмертна, Стриб — темний. А от Мальва ще не визначилася, більше того — дівчина донедавна й гадки не мала про своє покликання і про те, чия кров тече в її жилах. До сімнадцяти років Птаха берегла її як зіницю ока, та вже час її квіточці розпускати пелюстки — чорні чи білі, новонароджена безсмертна обиратиме сама!