| Том 2 ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ... | 1 |
| Том 2 | 1 |
| ТАРАС ШЕВЧЕНКО | 1 |
| ПОЕТИЧНІ ТВОРИ 1847–1861 | 1 |
| В КАЗЕМАТІ | 1 |
| Згадайте, братія моя… | 1 |
| I. «Ой одна я, одна…» | 1 |
| II. « За байраком байрак…» | 1 |
| III. « Мені однаково, чи буду…» | 1 |
| IV. «Не кидай матері…» | 1 |
| V. «Чого ти ходиш на могилу…» | 1 |
| VI. «Ой три шляхи широкії…» | 1 |
| VII. Н. КОСТОМАРОВУ | 2 |
| VIII. « Садок вишневий коло хати…» | 2 |
| IX. «Рано-вранці новобранці» | 2 |
| X. «В неволі тяжко, хоча й волі…» | 2 |
| XI. КОСАР | 2 |
| XII. «Чи ми ще зійдемося знову…» | 2 |
| Не спалося, — а ніч, як море… | 2 |
| ... | 2 |
| Думи мої, думи мої… | 2 |
| КНЯЖНА | 3 |
| N. N.[6] (Сонце заходить, гори чорніють…) | 4 |
| N. N (Мені тринадцятий минало…) | 4 |
| Не гріє сонце на чужині… | 5 |
| СОН | 5 |
| ІРЖАВЕЦЬ [11] | 5 |
| N. N (О думи мої! о славо злая…) | 6 |
| ПОЛЯКАМ | 6 |
| ЧЕРНЕЦЬ [21] | 6 |
| Один у другого питаєм… | 7 |
| Самому чудно. А де ж дітись… | 7 |
| Ой стрічечка до стрічечки… | 7 |
| ХУСТИНА | 7 |
| А. О. КОЗАЧКОВСЬКОМУ[30] | 7 |
| МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ | 8 |
| То так і я тепер пишу… | 9 |
| А нумо знову віршувать… | 9 |
| ВАРНАК [40] | 9 |
| Ой гляну я, подивлюся… | 10 |
| У бога за дверми лежала сокира… | 10 |
| Та не дай, господи, нікому… | 10 |
| ЦАРІ [46] | 10 |
| «Добро, у кого є господа…» | 11 |
| ТИТАРІВНА[61] | 12 |
| «Ну що б, здавалося, слова…» | 12 |
| «Мов за подушне, оступили…» | 13 |
| П. С.[64] | 13 |
| Г. З.[65] | 13 |
| «Якби зустрілися ми знову…» | 13 |
| МАРИНА [67] | 13 |
| ПРОРОК | 15 |
| СИЧІ | 15 |
| «Меж скалами, неначе злодій…» | 15 |
| «І небо невмите, і заспані хвилі…» | 15 |
| «І виріс я на чужині…» | 16 |
| «Не для людей, тієї слави…» | 16 |
| «Коло гаю, в чистім полі…» | 16 |
| «Якби мені черевики…» | 16 |
| «І багата я…» | 16 |
| «Полюбилася я…» | 16 |
| «Породила мене мати…» | 16 |
| «Ой я свого чоловіка…» | 16 |
| «Ой виострю товариша…» | 17 |
| «По улиці вітер віє…» | 17 |
| «Ой сяду я під хатою…» | 17 |
| «Закувала зозуленька…» | 17 |
| ШВАЧКА [74] | 17 |
| «Ой не п’ються пива-меди…» | 17 |
| «На улиці невесело…» | 17 |
| «У тієї Катерини…» | 17 |
| «Із-за гаю сонце сходить…» | 17 |
| «Ой пішла я у яр за водою…» | 18 |
| «Не так тії вороги…» | 18 |
| «Ой люлі, люлі, моя дитино…» | 18 |
| «Ой чого ти почорніло…» | 18 |
| «Туман, туман долиною…» | 18 |
| «У неділеньку у святую…» | 18 |
| «У перетику [81] ходила…» | 18 |
| «У неділеньку та ранесенько…» | 18 |
| «Не тополю високую…» | 19 |
| «Утоптала стежечку…» | 19 |
| «І широкую долину…» | 19 |
| «Навгороді коло броду…» | 19 |
| «Якби мені, мамо, намисто…» | 19 |
| «Не хочу я женитися…» | 19 |
| ЧУМА | 19 |
| «І знов мені не привезла…» | 19 |
| «В неволі, в самоті немає…» | 19 |
| «Ой умер старий батько…» | 20 |
| «Не вернувся із походу…» | 20 |
| «У Вільні, городі преславнім…» | 20 |
| «Заступила чорна хмара…» | 20 |
| «Не додому вночі йдучи…» | 20 |
| «Неначе степом чумаки…» | 21 |
| СОТНИК | 21 |
| «За сонцем хмаронька пливе…» | 23 |
| «Як маю я журитися…» | 23 |
| «Нащо мені женитися…» | 23 |
| «Ой крикнули сірії гуси…» | 23 |
| «Якби тобі довелося…» | 23 |
| «Заросли шляхи тернами…» | 24 |
| «Зацвіла в долині…» | 24 |
| «У нашім раї на землі…» | 24 |
| «На Великдень, на соломі…» | 24 |
| «Було, роблю що, чи гуляю…» | 24 |
| «Буває, іноді старий…» | 25 |
| «Хіба самому написать…» | 25 |
| «Дурні та гордії ми люди…» | 25 |
| «І золотої, й дорогої…» | 25 |
| «Ми вкупочці колись росли…» | 25 |
| «Готово! Парус розпустили…» | 26 |
| «Ми восени таки похожі…» | 26 |
| «Лічу в неволі дні і ночі…» (1850) | 26 |
| «Лічу в неволі дні і ночі…» (1850–1858) | 26 |
| «Ми заспівали, розійшлись…» | 26 |
| «Не молилася за мене…» | 26 |
| ПЕТРУСЬ | 27 |
| «Мені здається, я не знаю…» | 28 |
| «Якби ви знали, паничі…» | 28 |
| «Буває, в неволі іноді згадаю…» | 28 |
| «І станом гнучим, і красою…» | 29 |
| «Огні горять, музика грає…» | 29 |
| «Чи то недоля та неволя…» | 29 |
| «На батька бісового я трачу…» | 29 |
| «І досі сниться: під горою…» | 29 |
| «Мій боже милий, знову лихо…» | 29 |
| МОСКАЛЕВА КРИНИЦЯ | 30 |
| НЕОФІТИ[121] | 31 |
| ЮРОДИВИЙ | 33 |
| ДОЛЯ | 34 |
| МУЗА | 34 |
| СЛАВА | 34 |
| ВІДЬМА | 34 |
| СОН | 36 |
| «Я не нездужаю, нівроку…» | 36 |
| ПОДРАЖАНІЄ 11 ПСАЛМУ | 36 |
| МАРКУ ВОВЧКУ | 37 |
| ІСАІЯ[146] . ГЛАВА 35 | 37 |
| N. N.[150] | 37 |
| НЕВОЛЬНИК | 37 |
| «Ой по горі роман цвіте…» | 39 |
| «Ой маю, маю я оченята…» | 40 |
| СЕСТРІ[157] | 40 |
| «Колись дурною головою…» | 40 |
| «Якби то ти, Богдане п’яний…» | 40 |
| «Во Іудеї во дні они…» | 40 |
| МАРІЯ | 40 |
| ПОДРАЖАНІЄ ЕДУАРДУ СОВІ[184] | 43 |
| ПОДРАЖАНІЄ ІЄЗЕКІЇЛЮ[185] | 43 |
| ОСІЇ[187] . ГЛАВА XIV | 44 |
| «Дівча любе, чорнобриве…» | 44 |
| «Ой діброво — темний гаю…» | 44 |
| ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ | 44 |
| МОЛИТВА | 44 |
| «Колись-то ще, во время оно…» | 44 |
| «Тим неситим очам…» | 44 |
| ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ | 45 |
| «З передсвіта до вечора…» | 45 |
| «Умре муж велій в власяниці…» | 45 |
| ГІМН ЧЕРНИЧИЙ | 45 |
| «Над Дніпровою сагою…» | 45 |
| «Росли укупочці, зросли…» | 45 |
| «Світе ясний! Світе тихий…» | 46 |
| ЛИКЕРІ[208] | 46 |
| «Барвінок цвів і зеленів…» | 46 |
| «І Архімед, і Галілей…» | 46 |
| Л.[211] | 46 |
| «Не нарікаю я на бога…» | 46 |
| САУЛ[212] | 46 |
| «Минули літа молодії…» | 47 |
| «Титарівна-Немирівна…» | 47 |
| «Хоча лежачого й не б'ють…» | 47 |
| «І тут, і всюди — скрізь погано…» | 47 |
| «О люди! люди небораки…» | 47 |
| «Якби з ким сісти хліба з’їсти…» | 47 |
| «І день іде, і ніч іде…» | 47 |
| «Тече вода з-під явора…» | 47 |
| «Якось-то йдучи уночі…» | 47 |
| «Бували войни й військовії свари…» | 47 |
| Н. Т.[225] | 48 |
| «Зійшлись, побрались, поєднались…» | 48 |
| «Кума моя і я…» | 48 |
| «Чи не покинуть нам, небого…»[231] | 48 |
У другому томі вміщені всі відомі нам поетичні твори Т. Шевченка, написані у 1847–1861 рр. — після арешту і до кінця його життя. Переважна більшість поезій та поем, надрукованих у цьому томі, дійшли до нас в автографах. Це, зокрема, малесенькі так звані захалявні зошити, зібрані поетом докупи та свого часу гарно оправлені М. Лазаревським як одна рукописна збірка і відомі в нашому літературознавстві під умовною назвою «Мала книжка». В Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається й інший, дуже цінний рукописний збірник — «Більша книжка», що являє собою начисто переписані твори поета. Обидва ці збірники Шевченкових автографів Видавництво АН УРСР 1963 р. опублікувало фототипічним способом. Збереглися й автографи окремих поезій, написаних у 1847–1861 рр.