| Як ми говоримо | 1 |
| ... | 1 |
| ПЕРЕДНЄ СЛОВО | 1 |
| ІМЕННИКИ | 4 |
| Називний відмінок у складеному присудку | 4 |
| Родовий чи знахідний відмінок додатка? | 4 |
| Родовий відмінок належності | 4 |
| Родовий відмінок часу | 5 |
| Особливість у вживанні давального відмінка | 5 |
| Давальний і кличний відмінки | 5 |
| Орудний відмінок дійової особи й знаряддя | 5 |
| Орудний відмінок часу | 5 |
| Родовий відмінок множини | 6 |
| Місцевий відмінок множини | 6 |
| Чоловічий чи жіночий рід? | 6 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО НИЗКИ ІМЕННИКІВ | 6 |
| Башта і вежа | 6 |
| Білизна, білість, білина, білота | 6 |
| Болільник чи вболівальник? | 6 |
| Будівля, будова, побудова | 7 |
| Вид, на виду, на видноті, вигляд, краєвид | 7 |
| Вираз і вислів | 7 |
| Відношення, взаємини, стосунок, відносно, щодо, стосовно, відносність | 7 |
| Відсутність, присутність, брак, наявність | 8 |
| Відщепенець, відступник, відступця | 8 |
| Гірка чи гора? | 8 |
| Горе–вчений, горе–майстер, біда, а не вчений, попсуй–майстер, цигикач, цигикало, ґанджа–андибер | 8 |
| Госпіталь чи шпиталь? | 8 |
| Двоєчник, двієчник, двійкар | 9 |
| Дебошир, дебоширство, бешкетник, бешкет | 9 |
| Дітище, дитя, виплід, плід | 9 |
| Досвід і дослід | 9 |
| Дружки, товаришки, друзяки, товариство, компанія | 9 |
| Жарт, не на жарт, неабияк | 9 |
| Жора чи Юрасик, Женя чи Євгенко? | 10 |
| Застінок, катівня | 10 |
| Заступник і замісник | 10 |
| Захист і оборона | 10 |
| Землеробство, хліборобство, рільництво, обробіток (обробка) землі | 10 |
| З метою чи без мети? | 11 |
| Знання й знаття | 11 |
| Інтерес і цікавість | 11 |
| Книга й книжка | 11 |
| Ковдра, коц, ліжник, укривало | 11 |
| Копалина й копальня | 11 |
| Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант | 12 |
| Лівша і шульга | 12 |
| Ліс і дерево | 12 |
| Магазин, крамниця, крамничка | 12 |
| Міроприємство | 12 |
| Нагода й пригода | 12 |
| Наймити й найманці | 13 |
| Накладна плата чи післяплата? | 13 |
| Недолік, хиба, вада, огріх, прогріх, недоробок, ґанджа, ґанжа, ґандж | 13 |
| Обслуга й обслуговування (обслужування) | 13 |
| Облік і обличчя | 13 |
| Особа й особистість | 13 |
| Пам'ятник і пам'ятка | 14 |
| Переписка й листування | 14 |
| Письменність і писемність | 14 |
| Підписка й передплата | 14 |
| Площа й майдан | 14 |
| Повинна, визнання провини, признання до вини, каяття | 14 |
| Подих, дух, віддих, дихання | 15 |
| Поля, береги, краї, криси | 15 |
| Поприще, нива, поле, арена | 15 |
| Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти | 15 |
| Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд | 15 |
| Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх | 16 |
| Правило, як правило, як звичайно, як водиться, як заведено | 16 |
| Приклад і кольба | 16 |
| П'янка, пиятика, гульня, дудліж | 16 |
| Рицар чи лицар? | 16 |
| Ріка й річка | 17 |
| Свідомість, пам'ять, тяма, притомність | 17 |
| Словом, одним словом, одно слово | 17 |
| Справа, діло, річ | 17 |
| Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити | 18 |
| Талан і талант | 18 |
| Танець і танок | 18 |
| У розстрочку чи на виплат? | 18 |
| Фарба, барва, краска | 18 |
| Шлях, дорога, путь, путівець, спосіб | 18 |
| ПРИКМЕТНИКИ | 19 |
| Ступенювання якісних прикметників | 19 |
| Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників | 19 |
| Особливості деяких прикметників у словосполуках | 19 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО НИЗКИ ПРИКМЕТНИКІВ | 20 |
| Благополучний чи щасливий? | 20 |
| Виключний, винятковий, надзвичайний | 20 |
| Відкладний, виложистий, викладчастий (викладчатий), відкотний (відкотистий), із закотою | 20 |
| Військовий і воєнний | 20 |
| Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний | 20 |
| Вірогідний та ймовірний | 21 |
| Горішній, верхній, долішній, нижній | 21 |
| Громадський, громадянський, цивільний | 21 |
| Дальший і подальший | 21 |
| Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі | 21 |
| Домашній і свійський | 21 |
| Дружний і дружній | 22 |
| Живописний, живописно, малярський, мальовничий, мальовничо (мальовниче) | 22 |
| Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний | 22 |
| Запущений, занедбаний, занехаяний, задавнений | 22 |
| Здібний, здатний, зугарний | 22 |
| Злісний і затятий | 23 |
| Значний, чималий, неабиякий (великий) | 23 |
| Красивий, гарний, вродливий, красний, хороший, чудовий | 23 |
| Лікарський, лікувальний, лікарняний, лікарський | 23 |
| Любий, любий, любимий, перший–ліпший, перший–кращий, будь–який, кожний, усякий, улюблений | 23 |
| Минулорічний, торішній, позаминулорічний, позаторішній | 23 |
| Музичний і музикальний | 24 |
| Недостойний і негідний | 24 |
| Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж–аж–аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба | 24 |
| Нерушимий, непорушний, незламний, нерухомий | 24 |
| Неприємний і прикрий | 24 |
| Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги) | 25 |
| Останні, інші, решта | 25 |
| Перекладний і перекладацький | 25 |
| Пиковий чи виновий? | 25 |
| Подібний чи такий? | 25 |
| Помірний і поміркований | 25 |
| Різний і всякий, усілякий | 25 |
| Робочий і робітничий | 26 |
| Складний і складаний | 26 |
| Старий і давній | 26 |
| Тривкий і тривалий | 26 |
| Чисельний і численний, багаточисельний | 26 |
| ДІЄСЛОВА | 26 |
| Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути | 26 |
| Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало | 26 |
| Наказовий спосіб | 27 |
| Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки | 27 |
| Дієслівні форми на — но, — то й пасивні дієприкметники | 27 |
| Числові особливості дієслова–присудка | 28 |
| Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках | 28 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО НИЗКИ ДІЄСЛІВ | 29 |
| Взяти (узяти) себе в руки, опанувати себе, запанувати над собою | 29 |
| Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати | 29 |
| Виручити (виручати), визволити, вирятувати, допомогти, виторгувати | 29 |
| Висікти, витесати, вирізьбити | 29 |
| Відкривати, відчиняти, розгортати | 30 |
| Відпускати, пускати, видавати, продавати | 30 |
| Відрізняти й розрізняти | 30 |
| Відчитати чи вичитати? | 30 |
| Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити | 30 |
| Говорити й казати | 30 |
| Домовлятися й умовлятися | 30 |
| Дорівнювати й рівнятися | 31 |
| Жити–бути, жити собі, жити–поживати | 31 |
| Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти | 31 |
| Заводити, накручувати | 31 |
| Заживати, гоїтися, загоїтися | 31 |
| Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось | 31 |
| Заказати (заказувати), замовити (замовляти) | 31 |
| Залишати й покидати | 31 |
| Залицятися, упадати, доглядати, ходити | 32 |
| Збутися й здійснитися, справдитися | 32 |
| Здійснити, справдити, учинити, зробити, накоїти | 32 |
| Змарніти й схуднути | 32 |
| Знаходитися, знайтися, бути, перебувати, лежати | 32 |
| Зробити (робити) вигляд – удавати (удати), зробити крок – ступити крок, зробити ковток – ковтнути | 32 |
| Зустрічатися, траплятися, попадатися, бувати, натрапити, надибати | 33 |
| Іти назустріч, сприяти, посприяти, допомогти, підмогти | 33 |
| Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі | 33 |
| Користуватись успіхом і мати успіх | 33 |
| Крокувати, простувати, іти… | 33 |
| Курити чи палити цигарки й люльки? | 34 |
| Листати й гортати, перегортати, перегортувати | 34 |
| Матися, бути, траплятися, мати | 34 |
| Мусити, бути повинним, мати щось зробити, належить, годиться, слід, варто, треба | 34 |
| Нагадувати, скидатися, бути схожим, бути подібним | 34 |
| Нервувати й нервуватися | 35 |
| Носити ім'я, зватися, мати назву | 35 |
| Обеззброїти, роззброїти, озброїти | 35 |
| Облюбувати й уподобати | 35 |
| Одягати й надівати, узувати й обувати | 35 |
| Питається, постає (виникає) питання, спитати б | 35 |
| Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати | 35 |
| Повезти, пощастити, поталанити | 35 |
| Повстати (повставати) й постати (поставати) | 35 |
| Показувати (подавати) вигляд – давати взнаки, навзнаки не давати | 36 |
| Поширювати й розповсюджувати | 36 |
| Почати (починати) й стати (ставати) | 36 |
| Привести й призвести | 36 |
| Приймати участь – брати участь, приймати пропозицію – ухвалювати пропозицію | 36 |
| Присвоїти й надати | 36 |
| Продовжувати, продовжуватися, далі тривати | 36 |
| Рахувати, рахуватися, числити, числитися, уважати | 37 |
| Розглагольствувати й просторікувати, просторікати, патякати, теревенити, балабонити, талалаїти | 37 |
| Розташуватися, розміститися, отаборитись, стояти, лежати | 37 |
| Співпадати й збігатися, сходитись, зійтись | 37 |
| Терпіти (потерпіти), страждати (постраждати), зазнавати (зазнати) | 37 |
| Тиснути, муляти, мулити, трудити, душити, давити | 37 |
| Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися, учинитися | 37 |
| Улаштувати, залагодити, заладнати, поладнати, полагодити | 38 |
| Уявляти, являти, бути, уява, уявлення | 38 |
| Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила | 38 |
| Чекати, дожидати, ждати, сподіватися | 38 |
| ДІЄПРИКМЕТНИКИ | 38 |
| Активні дієприкметники, віддієслівні прикметники й пасивні дієприкметники | 38 |
| Пасивні дієприкметники | 39 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО НИЗКИ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ | 39 |
| Бажаючий – що (котрий, який) бажає – охочий | 39 |
| Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває, відпочиваючи | 39 |
| Відстаючий – що (котрий, який) відстає – відсталий | 39 |
| Захоплюючий – що (котрий, який) захоплював, захопливий, звабливий, привабливий, знадний, знадливий, принадний | 40 |
| Знаючий – що (котрий, який) знається, (розуміється тямить), тямущий (тямучий), тямовитий, тямкий | 40 |
| Пануючий чи панівний? | 40 |
| Подорожуючий – що (котрий, який) подорожує – подорожній | 40 |
| Початкуючий – початківець | 40 |
| Працюючий – що (котрий, який) працює – трудящий, трудівник, трудар, трудовик, працівник | 40 |
| Утопаючий, потопаючий, що (котрий, який) утопає (потопає), утопальник (потопальник), потопельник | 40 |
| Хвилюючий – що (котрий, який) хвилює, зворушливий, бентежний, збудний (збудливий), животрепетний | 40 |
| ДІЄПРИСЛІВНИКИ | 41 |
| Українська мова, будучи біднішою на дієприкметникові форми проти російської, має далеко більше від ... | 41 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ | 41 |
| Не дивлячись, незважаючи, невважаючи, не зважаючи, не вважаючи, дарма що | 41 |
| ЧИСЛІВНИКИ | 41 |
| Узгодження іменників із числівниками | 41 |
| Узгодження прикметників з іменниками при числівниках | 41 |
| Збірні числівники | 42 |
| Кількісні й порядкові числівники часу | 42 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЧИСЛІВНИКІВ | 42 |
| Один, одні, самий, самі | 42 |
| Другий та інший | 42 |
| Пара й кілька | 42 |
| ЗАЙМЕННИКИ | 42 |
| Деякі відмінкові особливості | 42 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО ДЕЯКИХ ЗАЙМЕННИКІВ | 43 |
| Воно – він, вона | 43 |
| Їх і їхній | 43 |
| Що, який, котрий, которий | 43 |
| ПРИСЛІВНИКИ | 43 |
| Загальні зауваження | 43 |
| ЗАУВАЖЕННЯ ДО НИЗКИ ПРИСЛІВНИКІВ | 43 |
| Виключно, винятково, тільки, суто, єдино | 43 |
| Довжиною, шириною, глибиною, висотою, вишиною, товщиною ? завдовжки, завширшки, завглибшки, заввишки, завбільшки, завдальшки, завгрубшки, завтовшки | 43 |
| Доки – доти, поки – поти | 44 |
| Зараз, тепер, нині, тепереньки, теперечки, тепера, ниньки | 44 |
| Зрідні – бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, родичі | 44 |
| Навшпиньках чи навшпиньки? | 44 |
| Обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, підставно | 44 |
| Одноразово й одночасно | 44 |
| Під рукою і напохваті | 44 |
| По рахунку чи видавцем? | 44 |
| Так чи отак? | 45 |
| Раптом, а що як, ану (ж) | 45 |
| Уперто чи наполегливо? | 45 |
| Щоденно, щодня, щодень, щоднини | 45 |
| ПРИЙМЕННИКИ | 45 |
| У (в) – до, в – на Інколи виникає питання, який прийменник треба ставити – у (в) чи до: «Я поїха... | 45 |
| У (в) – до, в – на | 45 |
| Від – проти, на – проти | 45 |
| Для, задля, на, про, під, до | 46 |
| По, за, з, на | 46 |
| При чи за? | 46 |
| СПОЛУЧНИКИ | 46 |
| Аби, щоб (щоби), жеб (жеби) Сполучник аби звичайно є відповідником до російських лишь бы, только... | 46 |
| Аби, щоб (щоби), жеб (жеби) | 46 |
| Варто, тільки, тільки–но, як тільки | 47 |
| І ? й ? та | 47 |
| Як би не ? хоч би як, який би не ? хоч би який | 47 |
| ЧАСТКИ | 47 |
| Ж, же, а, бо, но Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випад... | 47 |
| Ж, же, а, бо, но | 47 |
| Лише, тільки, лиш, лишень | 47 |
| Не то, не то – чи то, чи… | 47 |
| Не бійсь – надісь, мабуть, певно | 47 |
| Ні–ні та й… – гляди та й… – коли–не–коли | 48 |
| ВИГУКИ | 48 |
| Їй–право, далебі, справді, справді–бо, бігме, таки так Відповідно до російських вигуків ей–ей, е... | 48 |
| Їй–право, далебі, справді, справді–бо, бігме, таки так | 48 |
| Леле, лелечко, от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько) | 48 |
| Слава – браво – ура | 48 |
| БАЖАННЯ ЛІТЕРАТОРА | 48 |
| СПОСТЕРЕЖЕННЯ МИТЦЯ | 49 |
| ЩОБ ЯСКРАВО Й ТОЧНО | 51 |
| Міфи і реальність Якби книжку А. Лисенка «Міф про «стовпотворіння» та людські мови» розглядати т... | 51 |
| Міфи і реальність | 51 |
| Спільно сіяти, спільно й полоти | 51 |
| Задля ясності | 53 |
| Про одне внормоване непорозуміння | 56 |
| Літера, за якою тужать | 57 |
| ВАГОВИТІ ДРІБНИЦІ | 59 |
| Непорозуміння з часом Визначати час треба точно, тут не може бути двозначності, бо інакше не тіл... | 59 |
| Непорозуміння з часом | 59 |
| Зустрічатися без зустрічі | 59 |
| Дивна граматика | 59 |
| Крокування без кроків | 59 |
| Користуватися без користі | 60 |
| Чи тільки ЛИШЕ? | 60 |
| Не змушуйте МУСИТИ | 60 |
| Подібне без подібності | 61 |
| Недоречний ВИПАДОК і капосний РАЗ | 61 |
| З чого лізти – зі шкіри чи зі шкури? | 61 |
| Жах і страхіття | 61 |
| Вибирати чи обирати? | 62 |
| Наглість без зухвалості | 62 |
| Що саме робить каменяр? | 62 |
| Де зберігати – на складі, в кладовій чи в коморі? | 62 |
| Наносити й завдавати | 62 |
| Коли рибалки їздять на рибалку | 63 |
| Банкет чи бенкет? | 63 |
| Без золота, без каменю, без хитрої мови | 63 |
| Не туди птиця сіла | 63 |
| Живописний малюнок і мальовничий краєвид | 64 |
| Приймати чи сприймати? | 64 |
| Чекати, ждати сподіватись, надіятися | 64 |
| А як пити таку горілку? | 64 |
| Бідна мета! | 64 |
| Покращити й поліпшити | 64 |
| Професійний і професіональний | 65 |
| Металолом, чи металобрухт, чи просто брухт? | 65 |
| Первісний і первинний | 65 |
| Полтавець чи полтавчанин, полтавка чи полтавчанка? | 65 |
| ПІСЛЯСЛОВО | 65 |
Книгу адресовано тим, хто дбає про культуру мови й прагне запобігти помилковому слововживанню, перебороти лексичну розбіжність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів. У пошуках найкращого мовного еквівалента автор звертається до прикладів з класичної й сучасної літератури, фольклору й живого народного мовлення, розмірковує про багатющу скарбницю мовної спадщини українського народу. Книга призначена для мовознавців, викладачів, студентів, журналістів. Зміст Передмова Переднє слово Порадник 1. Іменники 2. Прикметники 3. Дієслова 4. Дієприкметники 5. Дієприслівники 6. Числівники 7. Займенники 8. Прислівники 9. Прийменники 10. Сполучники 11. Частки 12. Вигуки Бажання літератора Спостереження митця Щоб яскраво й точно Ваговиті дрібниці Післяслово